Людмила Скорина. Література та літературознавство української діаспори

Світлана Петрова ・ Червень 2007
Черкаси: Брама-Україна, 2005.
Зміст посібника неабияк вражає: відсутністю будь-якого канону, очевидною неповнотою «портретної ґалереї», незрозумілою структурою праці (вона ані чітко хронологічна, ані в жодному разі стильова). Своїх критеріїв «іншости» цієї літератури авторка не пропонує. Жодної власної праці з цієї обширної теми в численних бібліографіях – так само.
432 переглядів

Михайло Слабошпицький. 25 поетів української діаспори

Оксана Плаксій ・ Червень 2007
Київ: Видавництво «Ярославів Вал», 2006.
Слабошпицький часто наводить цитати зі спогадів про поетів, не обходить увагою взаємини героїв своїх есеїв, і з дрібних деталей мозаїчно витворюється контекст, завдяки якому читач має змогу бачити в літературних постатях цікаві особистості, а не збронзовілі погруддя іконостасу національної культури.
231 переглядів

Сергій Степа. Три повісті і площа

Ольга Карпенко ・ Березень 2007
Ужгород: Ґражда, 2005.
Розплутування триває крок за кроком, щоразу це – ще трошки правди, проте читачеві не випаде дочекатися фінального роз’яснення, «те, що насправді» залишатиметься у виразному підтексті – розумному цього досить. Цього досить і для створення присмаку вишуканої незвичности, зрештою, незвичне – це майже синонім цікавого.
146 переглядів

Максим Балаклицький. «Нова релігійність» Івана Багряного

Олег Коцарев ・ Лютий 2006
Київ: Смолоскип, 2005.
Харківський дослідник Максим Балаклицький обрав дуже несподіваний кут дослідження творів Багряного. Він наводить досить переконливу арґументацію на користь «нової релігійности», вбачаючи її ознаки у вельми потужних мотивах суб’єктивної моральности в творах Івана Багряного
294 переглядів

О-Ка / Ольга Кузьмович. Про вчора і сьогодні

Роксоляна Свято ・ Жовтень 2005
Львів–Нью-Йорк: 2003.
На відміну від попередньої збірки, відчитати конкретну подію, яка стала приводом для чергового «писання», тут неважко. Тексти стосуються переважно фактів 1990-х чи початку 2000-х: повідомлення про вбивство Гонгадзе, враження від приїзду Івана Павла II в Україну, річниця Чорнобильської трагедії (саме в такому нехронологічному порядку) тощо.
213 переглядів

О-Ка / Ольга Кузьмович. Про це і те

Роксоляна Свято ・ Жовтень 2005
Нью-Йорк: 2000.
Збірники «репортажів» і «фейлетонів» (так означила свої тексти авторка) – вислід багаторічної праці відомої громадської діячки, журналістки, пластової провідниці Ольги Кузьмович-Шепарович (або ж просто О-Ки) в еміґраційній газеті «Свобода».
256 переглядів

Орест Мартинович, Андрій Нахачевський, Уляна Головач-Аміот.... Journal of Ukrainian Studies. Winter 2003, Number 2, Volume XXVIII

Тарас Цимбал ・ Серпень 2005
Життя і культурне виживання української діяспори в Канаді не було простим і безтурботним, як інколи здається нам – українцям, що залишилися по цей бік «залізної завіси» в зовсім інших умовах самозбереження. Принаймні про це свідчать матеріяли конференції «Негостинний і голий берег: українці в Канаді від Першої світової до холодної війни», що відбулася в Едмонтоні 2002 року.
163 переглядів

Ігор Костецький. Тобі належить цілий світ. Вибрані твори

・ Серпень 2005
Київ: Критика, 2005.
Вивезений 1942 року на примусові роботи до Німеччини, Костецький (за літературне ім’я він узяв дівоче прізвище матері) став одним із засновників і чільних теоретиків Мистецького Українського Руху та чи не найяскравішим українським «модерністичним» письменником покоління.
715 переглядів

Емма Андієвська, Дарина Купко, Тамара Злобіна.... Кур’єр Кривбасу. 2005, січень, № 182

・ Березень 2005
Літературний маніфест останнім часом – украй рідкісна й ориґінальна річ. Із поетами з середовища «Варшавських лінґвістів» знайомить читачів Маріанна Кіяновська. До їх уваги «Неолінґвістичний маніфест V. 1.1», теоретична стаття «Чи існує ще лінґвістична поезія?» та вірші спадкоємців польського аванґарду (Ярослав Ліпшиць, Міхал Каспшак, Йоанна Мюллер, Марія Цирановіч, Анета Камінська).
219 переглядів

Укладач Віталій Жугай. Видатні українці світу: 30 інтерв’ю

Редакція Критики ・ Листопад 2003
Ужгород: Мистецька лінія, 2002.
Можна лише пошкодувати, що Жугай орієнтувався лише на людей відомих, здебільшого не молодих (1920–1930-х років народження), бо це погляд на роль діяспори (й бачення України з діяспори) тільки старшого покоління. Хочеться почути і молодші голоси, людей, які невдовзі визначатимуть обличчя української діяспори. Тож будемо сподіватися, що ця збірка не остання.
170 переглядів