Іван Яцканин, Ярослав Мельник, Ґабріель Ґарсія Маркес.... Кур’єр Кривбасу, 2017, № 332–333–334

Олег Коцарев ・ Березень 2019
Тон цього строкатого числа задає інтерв’ю з письменником Валерієм Шевчуком. Розмова має шанси стати несподіванкою для тих, хто знайомі з письменником лише з його творів. Адже вона вийшла відверто екстраваґантною — Шевчук демонструє зневагу до жінок, окремих письменників і літературних напрямів, часто вдається до вельми гострих суджень. Що ж, таке інтерв’ю додає об’ємности образу живого класика.
150 переглядів

Пьотр Ібрагім Кальвас. Єгипет: харам, халяль

Ія Ківа ・ Грудень 2018
Львів: Човен, 2018.
Переклав із польської Лесь Белей
На обкладинці книжки польського письменника Пьотра Ібрагіма Кальваса зображено велику тушу забитої тварини; ліворуч — дві жінки у хіджабах, одна з яких вбрана більш демократично, в джинси. Світлина нагадує ілюстрації зі шкільних підручників до дарвінівської теорії еволюції видів, недвозначно натякаючи, що доля жінки в деяких мусульманських країнах не надто відрізняється від становища худоби. А це означає, що можна не лише не перейматися почуттями жінок, а й вільно розпоряджатися їхніми тілами, відтинаючи зайве.
456 переглядів

Їржі Гаїчек. Риб’яча кров

Ярослава Тимощук ・ Грудень 2018
Київ: Комора, 2017.
Переклад з чеської Ірини Забіяки
Роман чеського письменника Їржі Гаїчека — це свідчення того, як легко в локальних історіях відстежуються універсальні. У вужчому сенсі це історія про села Чехословаччини, затоплені через будівництво атомної електростанції у 1980-х роках. У ширшому — оповідь про втрату дому та спроби його віднайти. Головна героїня Ганна через роки повертається додому, до міста Чеське Будейовіце. Вона багато мандрувала, працювала в різних країнах, а тепер хоче навести лад зі своїм минулим.
341 переглядів

Андрій Кондратюк, Любов Пономаренко, Роксана Харчук.... Кур’єр Кривбасу, 2017, № 326–327–328

Олег Коцарев ・ Лютий 2018
«Кур’єр Кривбасу» за січень–березень 2017 року розпочинається строкатим прозовим блоком. «Солдатські спогади» з циклу «Новели нашого хутора» Андрія Кондратюка — трохи сентиментальна і жорсткувата сільська історія, в якій багато кому найцікавішою здасться колоритна західно-поліська говірка. Оповідання Любові Пономаренко «Дзвоник для Шарлотки» читається як побутова притча, вибудувана на завжди вдячному для літератури тлі змін, які приносить час. Тут ці зміни відтінюють долю харизматичного студента-«літстудійця» з вісімдесятих років.
559 переглядів

Ірина Шувалова, Іван Рябчій, Тимофій Гаврилів.... Кур’єр Кривбасу 2016, № 323–324–325

Олег Коцарев ・ Грудень 2017
Число розпочинає оповідання Ірини Шувалової, більш відомої як поетки (а «проза поета» нині — явище вельми поширене). Її «Червона гора» — багатозначний, символічний, мітологічний текст, ґрунтований, зокрема, й на сьогоднішніх воєнних реаліях. Ворожий постріл несподівано стає для військового виходом в інший, незнаний, цікавий світ. Іван Рябчій представляє оповідання «Психопомпи», несподівано сентиментальне, притчеве й так само пов’язане з дотиком до метафізичних сфер та вищих сил. І ще одна «проза поета» — оповідання «Для дорослих людей» Тимофія Гавриліва.
547 переглядів

Джуліан Барнз. Шум часу

Ганна Протасова ・ Листопад 2017
Київ: Темпора, 2016.
Переклад з англійської Віри Кузнецової
Роман британського прозаїка подає художню біографію Дмітрія Шостаковіча — видатного композитора і жертви совєтської державної машини. Хоча слово «жертва» тут має умовний характер: на відміну від більшости представників тодішньої творчої інтеліґенції, Шостаковіча не було ув’язнено і він не загинув від руки ката, а прожив, здавалося б, доволі успішно, зумів зреалізувати себе як композитор; його рідня (дружина і діти) не зазнала репресій. Яку ціну заплатив Шостаковіч як особистість за можливість жити і працювати у загалом нелюдський час?
566 переглядів

Листи до «Критики»

Олексій Сінченко, Інна Булкіна ・ Жовтень 2017

У попередньому випуску часопису «Критика» було опубліковано оглядову рецензію Інни Булкіної на книжку Романа Корогодського (Роман Корогодський, До Брами Світла....

727 переглядів

Пастки минулого, або Бляшанка сучукрліту

Симон Радченко ・ Червень 2017

Схоже на те, що деякі автори перейнялися заповненням лакун і написанням стилізованих каверів на світові шедеври ХХ століття. Не обійшлося без загравання з...

1368 переглядів

Галина Пагутяк, Роман Іваничук, Ярослав Мельник та ін. Кур’єр Кривбасу. 2016, № 320–321–322

Олег Коцарев ・ Червень 2017
Серед поезії варто відзначити й чималу добірку афористичних текстів сучасного польського поета Казімєжа Бурната в перекладі Ігоря Пізнюка, а також переклади творів австрійського поета Кристияна Льойдля, виконані Назаром Гончаром і знайдені в його архіві.
553 переглядів

Ростислав Семків. Як писали класики: поради, перевірені часом

Дмитро Шевчук ・ Червень 2017
Київ: Pabulum, 2016.
Давши раду Герцоґині та Пророкам, читачі мають змогу прислухатись до порад Суперпішака — Мілана Кундери, на думку якого роман може показати світ людини у всій його багатовимірності. Кундера атакує реалізм, стверджуючи, що письменник має пропонувати читачеві відчуте, аби той не мав іншої можливости, окрім як іти за автором і ставити себе на місце персонажа.
1141 переглядів