Ростислав Семків. Як читати класиків

Орися Грудка ・ Лютий 2019
Київ: Pabulum, 2018.
У послідовності рівнів проступає певна історична хронологія, але тут як із винаходами: навіть якщо якийсь із них у певний час набуває особливого поширення і розвитку, щось схоже цілком могло бути придумано і до того; або навпаки — у часи складніших механізмів продовжують писати твори за давнішими зразками. Тому Данте у Семківа — це четвертий рівень, а «50 відтінків сірого» — перший. Ні, про цю книжку Семків не говорить як про класику, лише побіжно зіставляє її із Ричардсоновою «Памелою», а цікавих зіставлень, покликів, авторської прямоти читачеві не забракне.
48 переглядів

Архиєпископ Ігор Ісіченко. Війна барокових метафор

Володимир Шелухін ・ Грудень 2018
Харків: Акта, 2017.
Епоха релігійної полеміки XVI–XVIII століть залишила ґрандіозну літературну спадщину, яка мала далекосяжний вплив на розвиток різноманітних форм культури в Україні, де за ключовий жанр правив полемічний трактат — синкретичне письмо, яке поєднало риси богословського диспуту, історичного досліження, публіцистики, художньої оповіді й мемуаристики — чи не найориґінальніший зразок прозового староукраїнського письменства.
225 переглядів

Мєчислав Валліс, Казімєж Будзик, Францішек Сєдлецький та ін.. Знак. Текст. Семіоза. Антологія польської семіотики культури. Друга половина ХХ — початок ХХІ ст.

Інна Булкіна ・ Грудень 2018
Дрогобич: Коло, 2016.
Переклад з польської Вікторії Дуркалевич
У передмові до зібрання текстів польських теоретиків літератури та культури упорядниця і перекладачка Вікторія Дуркалевич наголошує сталість теоретичної традиції, що зароджувалася на польсько-українських теренах у міжвоєнному двадцятилітті.
147 переглядів

Катерина Шевчук. Естетичне переживання та його цінність у польській естетиці першої половини ХХ століття

Максим Карповець ・ Грудень 2018
Рівне: Видавництво Рівненського державного гуманітарного університету, 2016.
Катерина Шевчук береться з’ясувати, як естетичне переживання може стати ключем для розуміння методологічних принципів естетики і критеріїв оцінки сучасної художньої творчости.
252 переглядів

Дорогі друзі! 2018 рік добігає кінця. Хочемо подякувати нашим читачам за те, що були цьогоріч разом із «Критикою», читали паперову та онлайнову версії часопису,...

4322 переглядів

Чи любите ви інтелектуальне читання так, як любимо його ми? Уже традиційно під час новорічних свят редакція «Критики» проводить святкову зимову передплатну...

1473 переглядів

Україніка у слов’янофільському архіві

Олесь Федорук ・ Жовтень 2018

Останнім часом у Росії значно пожвавився інтерес до історії слов’янофільства і передовсім у джерелознавчому плані, наслідком чого стала низка ґрунтовних видань,...

492 переглядів

Прихильник дадаїзму, сюрреалізму і футуризму водночас, Василь Хмелюк (1903–1986) прожив у Празі декілька надзвичайно насичених років, від 1923 до 1928 року. За...

595 переглядів

Велвл Чернін. Вірю, що я не пасинок. Українські літератори єврейського походження

Сергій Гірік ・ Серпень 2018
Львів: Видавництво УКУ, 2016.
Науково-популярну розвідку ізраїльського літературознавця, поета й перекладача Велвла Черніна, який розпочинав літературну й літературно-критичну кар’єру як російсько- та їдишомовний автор, присвячено письменникам і літературним критикам єврейського походження, що писали українською мовою.
322 переглядів

Йоханан Петровський-Штерн. Анти-імперський вибір. Постання українсько-єврейської ідентичности

Редакція Критики ・ Червень 2018
Київ: Критика, 2018.
Авторизований переклад з англійської Павла Грицака та Миколи Климчука за редакції Вадима Дивнича; наукова редакторка українського перекладу Ярина Цимбал. 432 с., бібл., с. і–хх – іл. вкл. ISBN 978–9662789–07–2
Видана англійською мовою 2009 року і тоді ж удостоєна нагороди Американської асоціяції україністів монографія знаного дослідника історії та літератури східноевропейського єврейства професора Північно-Західного університету в Чикаґо розповідає про євреїв, які супроти звичаїв єврейської інтеґрації й імперського асиміляційного вектора обрали собі...
231 переглядів