Григорій Грабович про постать Шевченка та його самоосмислення

Критичні рішення
Січень 2016

Відеозапис із зустрічі з Григорієм Грабовичем в Нацмузеї Тараса Шевченка в Києві 15 січня 2016 року. Професор міркує про постать Шевченка та його самоосмислення.

Модерувала розмову член-кореспондент НАН України професор Тамара Гундорова (Інститут літератури імені Шевченка НАН України).

247 переглядів

Григорій Грабович про «зустріч» з Шевченком, зацікавленість літературою та вплив Омеляна Пріцака

Критичні рішення
Січень 2016

Відеозапис із зустрічі з Григорієм Грабовичем в Нацмузеї Тараса Шевченка в Києві 15 січня 2016 року. Професор розповідає про «зустріч» з Шевченком, початок зацікавленості літературою і new criticism та вплив Омельяна Пріцака.

Модерувала розмову член-кореспондент НАН України професор Тамара Гундорова (Інститут літератури імені Шевченка НАН України).

230 переглядів

Григорій Грабович розповідає про перший приїзд в Україну та наукову діяльність в цілому

Критичні рішення
Січень 2016

Відеозапис із зустрічі з Григорієм Грабовичем в Нацмузеї Тараса Шевченка в Києві 15 січня 2016 року. Професор говорить вступне слово, розповідає про перший приїзд в Україну та наукову діяльність в цілому.

Модерувала розмову член-кореспондент НАН України професор Тамара Гундорова (Інститут літератури імені Шевченка НАН України).

168 переглядів

Зустріч із Григорієм Грабовичем в Національному музеї Тараса Шевченка

Критичні рішення
Січень 2016

Відеозапис з зустрічі із президентом НТШ в Америці, головним редактором «Критики» професором Григорієм Грабовичем (Гарвардський університет), що відбулася 15 січня 2016 року в Національному музеї Тараса Шевченка у Києві.

160 переглядів

Олександр Чертенко. Життя у фрагменті: проза Макса Фріша між ентузіазмом та сумнівом

Юлія Бентя ・ Січень 2016
Київ: Наукова думка, 2012.
Аналізуючи ранню Фришеву прозу (роман «Юрґ Райнгарт» і повість «Відповідь із тиші»), літературні щоденники 1946–1949 та 1966– 1971 років і пізню повість «Монток», Чертенко у постійній полеміці з попередниками вибудовує власний погляд на світоглядну еволюцію письменника: «Дебютувавши як прихильник неоромантичного стилю, що на той час (маю на увазі 30–40-ві роки) уже давно став архаїкою, Фріш увійшов у історію літератури як один із піонерів “нульового ступеня письма” (Ролан Барт) — позбавленого патетики, скупого, лаконічного, зорієнтованого на скорочення, мовну редукцію».
208 переглядів

Олена Галета . Від антології до онтології: антологія як спосіб репрезентації української літератури кінця ХІХ — початку ХХІ століття

В'ячеслав Левицький ・ Січень 2016
Київ: Смолоскип , 2015.
Хоч у назві дослідження згадано онтологію, воно є радше маніфестом літературної антропології. Олена Галета пов’язує цю методологічну перспективу із триєдністю антропос (людина) — топос (культурне оточення) — тропос (знання у формі наративу), а також уявленням про світ як текстуальну колекцію. Саме в антології авторка вбачає досконалий об’єкт для трактування стилю, тематики й усього національного письменства як динамічної цілости.
397 переглядів

Вихід Григорія Грабовича у другий тур конкурсу на здобуття премії імені Тараса Шевченка спровокував низку нападів на особу науковця та його праці. Представники...

9040 переглядів

Цей університет – так само, як і пізніше моє рідне місто – назвали іменем Івана Франка. Мій прадід, котрий приїхав до Станиславова і став тут дяком при греко-...

129 переглядів

Нью-Йоркська група: знову і вперше

Олена Галета ・ Серпень 2015

Українські еміґранти ХХ століття раптом виявляються «людьми нізвідки»; обриси їхньої батьківщини не проступають навіть на тих картах, які зображають минуле......

1004 переглядів

Дорогі друзі, з глибоким сумом повідомляємо, що 4 червня пішов із життя Віктор Іванович Дудко – блискучий науковець, текстолог, бібліограф, джерелознавець і...

516 переглядів