Маріанна Мовна. Словник львівської говірки першої третини XX століття: близько 3500 слів

Марина Полякова ・ Грудень 2018
Львів: НТШ, 2013.
Еволюція людських мов схожа на дельту річки, де безліч великих і малих проток розходяться і знову зустрічаються, змішуючи води. Життя кожної мови складне, але є мови, яким особливо «пощастило», і українська одна з таких. Перебуваючи на перетині культур, вона багато разів зливалася з іншими мовами, полюбовно або ж примусово, брала від них краплі тієї води. Словник львівської говірки, що його уклала Маріанна Мовна, є одним із перших вітчизняних досліджень «урбаністичного мовлення».
44 переглядів

Гасан Гусейнов. Язык мой – Wrack мой. Хроника от Ромула до Ленинопада

Інна Булкіна ・ Жовтень 2018
Киев: Laurus, 2017.
У «хроніці», яка закінчується в січні 2017 року, слова («меми») з’являються послідовно, принаймні так, як змінювали одна одну події новітньої історії. «Богородице, Путіна прожени», «двушечка», «Pussi Riot» і «список Маґнітського» стають «словами» 2012-го, 2013-й починається з роз’яснення усіляких «фобій» і розширення «репресивного словника», закінчується Майданом та іншими «українізмами», що увійшли тоді до російської мови.
269 переглядів

Настанови й орієнтири Олександра Потебні

Алєксандр Дмітрієв ・ Березень 2017

Творчість Олександра Потебні вже не раз було розглянуто в контексті української інтелектуальної традиції (починаючи від статтей Ієремії Айзенштока, Леоніда...

544 переглядів

Презентація «Записок о Южной Руси» Пантелеймона Куліша

Критичні рішення
Лютий 2017

Видавництво «Критика» та Національний музей літератури України 14 лютого провели презентацію академічного видання «Записки о Южной Руси». Захід було присвячено пам'яті упорядника збірника — видатного українського письменника, фольклориста, етнографа, перекладача Пантелеймона Куліша (1819-1897). Саме 14 лютого ц.р. — 120-ті роковини від дня його смерті.

583 переглядів

Барбара Кассен. Більше однієї мови

Дмитро Шевчук ・ Червень 2016
Київ: Дух і Літера, 2016.
Переклад із французької Світлани Желдак
Авторка дотримується думки, що слово відточує річ, примушуючи її існувати в певний спосіб. Тож цілком слушно романтики зіставляли мову з волоком, який рибалки закидають у море: «мова — це те, що приносить нам певну рибу, певний тип світу». Водночас мови творять свої неповторні світи. Тому Касен звертає особливу увагу на неперекладності, себто слова, які не вдається перекласти іншою мовою. Вони сиґналізують відмінність певної мови від інших. У цьому ж контексті цікавою є проблема, яку також порушує Касен, — перехід з однієї мови до іншої.
536 переглядів

Виданням «Записок о Южной Руси» «Критика» продовжує випуск серії творів Пантелеймона Куліша в рамках науково-видавничого проєкту з підготування до друку та...

807 переглядів

Неперекладність лексиконів

Вахтанґ Кебуладзе ・ Грудень 2012

На початку ХХ сторіччя Едмунд Гусерль у статті «Філософія як строга наука» закликав перетворити розмаїття філософій на одну строгу філософію, яка може лягти в...

470 переглядів

Переклад на сторожі іншости

Андрій Савенець ・ Грудень 2012

У перекладознавчих публікаціях частенько вигулькує апокрифічна згадка про те, як певний євангельський вислів у поширеній англомовній версії «The spirit is...

705 переглядів

Словник – потужне слово

Євгенія Карпіловська ・ Грудень 2012

«Словник – потужне слово» – таким судженням починається книжка, яка привернула до себе увагу не лише науковців, а й широкого кола читачів, не байдужих до мовних...

804 переглядів

В. Брицын, Е. Рахилина, Т. Резникова, Г. Яворская (ред.). Концепт боль в типологическом освещении

Соломія Бук ・ Грудень 2011
Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2009.
Книжка містить результати роботи над спільним російсько-українським проєктом «Лексико-семантичні системи російської та української мов у типологічному висвітленні». Статті демонструють способи позначення болю в польській (Г. Яворська, Т. Хайдер), російській (М. Козлова), сербській та хорватській (Е. Якушкіна), українській (Г. Зимовець), англійській (П. Новичков, А. Бонч-Осмоловська), німецькій (Т. Резнікова), іспанській (М. Козлова), французькій (Е. Ісаєва, Т. Резнікова), агульській (С. Мерданова), кримськотатарській (О. Тищенко-Монастирська), арабській (Ю. Лукіна, В. Цуканова) та ін. мовах.
359 переглядів