Може, критико-літературознавче ретро – трохи невдячний жанр, але збірка макабресок «Яловичина» Богдана Жолдака, самопальний метелик (типографська історія якого...
Доволі цікава виходить ситуація, якщо спостерігати за людиною, яка вперше чує слова на кшталт «етеру», «Атен» чи «міту»: легка іронічна усмішка, цілковите...
Проєкт нового українського правопису, обговорення якого розпочалось у серпні 2018 року, на жаль, обрав собі непевний шлях. З одного боку, він буцімто мав намір «...
Українська мовознавиця, докторка філологічних наук Лариса Масенко розглядає дискурс тоталітаризму у двох аспектах: «як засіб створення фіктивної привабливої картини світу, призначеної приховувати огидну дійсність, і як зафіксовану в документах каральних органів мову насильства й ненависти, що відображала реальне ставлення влади до народу».
Відколи наприкінці 1980-х років у тоді ще підсовєтській Україні відновився плюралістичний громадсько-політичний дискурс, українські націоналісти — і радикальні,...
У центрі уваги Трач перебуває понад вісімсот гасел, що їх розглянуто в межах українського політичного дискурсу. Його проаналізовано з огляду на риторику протестів у Росії, Сирії, Туреччині.
Польські інтеліґенти, під впливом ідей Єжи Ґедройця та Богдана Осадчука, прагнули досягти зближення між нашими націями. Його символом була участь поляків у...
У словнику, якого уклала доктор філологічних наук, завідувачка відділу соціолінґвістики Інституту української мови НАН України Леся Ставицька, зібрано сучасну жарґонну лексику різнотипного соціяльного походження, а також лексику розширеного вживання, що поповнила (жарґонізовану) розмовну мову. Словник розкриває значення слова, подає його соціяльну та стилістичну характеристику, а також короткий етимологічний коментар. Загалом словник містить понад 4066 слів і 656 стійких словосполучень.
Словник є «першою ластівкою» започаткованого в Інституті української мови великого багаторічного лексикографічного проєкту – щорічника лексикографічних зрізів мовної ситуації, що ставить за мету виявляти нову, оновлену й зактуалізовану лексику і фразеологію, а також раніше відому, не зафіксовану в інших лексикографічних джерелах, але поширену в сучасній мові.
Стрімкої динаміки лексичних змін у сучасній українській мові не помічає сьогодні, певно, лише той, хто не спілкується нею взагалі. Тож не дивно, що відтворення цих змін є об’єктом пильної уваги філологів, зокрема словникарів.
