Haydn, Mendelssohn. Two double concerts

Олена Дьячкова ・ Січень 2001
Головний дириґент Національного симфонічного оркестру України Володимир Сіренко записав із камерним ансамблем Олеся Семчука (скрипка) та Анни Середенко (фортеп’яно) два нові аудіодиски.
15 переглядів

Олександр Кошиць. Листи до друга 1904–1931

Редакція Критики ・ Квітень 1999
Київ: Рада, 1998.
У книжці зібрано листи українського дириґента й композитора Олександра Кошиця (1875–1944) до його друга, російського реґента і педагога Василя Беневського, писані впродовж 1904–1916 років, коли Кошиць іще жив на батьківщині, та в 1925–1931 роках на еміґрації.
106 переглядів

Порт сучасного мистецтва

Ганна Веселовська ・ Грудень 2017

Здатність проживати ситуації майбутнього можна вважати за апорію сучасного мистецтва. Скероване не на пізнання прийдешнього, а на провокацію нових відчуттів від...

365 переглядів

Імперія підтримувала російську оперу фінансово. Київські антрепренери отримували з міської казни щорічну цільову субсидію у 3000 рублів на постановку російських...

608 переглядів

Дехто й дотепер уважає знаменитий хор імені Григорія Верьовки «душею українського народу». Сімдесят років тому, коли його було створено, українському народові...

4084 переглядів

Ольга Соломонова. «И когда смеется лицо – вместе с ним не веселится ум»: Смеховое зазеркалье русской музыкальной классики

Олеся Найдюк ・ Грудень 2010
Київ: ТОВ «Задруга», 2006.
Монографію київського музикознавця Ольги Соломонової присвячено феноменові сміху, котрий у багатьох контекстах світової гуманітаристики перебував на марґінесах. Таке його позаконтекстне місце, з одного боку, свідчить про певну об’єктну не-об’єктивність науки, своєрідну її тематичну інертність, через яку сміх спіткала очевидна несправедливість. Але з іншого, оптимістичного (і прагматичного) боку, така ситуація радше на користь сміхові: адже найцікавіше відбувається на марґінесах, на полях, на берегах.
743 переглядів

И. Н. Ракунова. Новые композиторские технологии. Творчество Аллы Загайкевич

Валерія Жаркова ・ Червень 2010
Київ: Фенікс, 2010.
Рідкісний дар Алли Загайкевич «висвітлити звук свідомістю» знайшов талановитого інтерпретатора-музикознавця, здатного перекласти «міміку звука» у вербальний вимір. Ємність зроблених спостережень і глибина розуміння художніх ідей композиторки свідчать про високий професіоналізм дослідниці й пристрасне її ставлення до об’єкту дослідження. Текст Інеси Ракунової тонко резонує з музикою і породжує яскраві візуально-слухові уявлення – підсилені численними нотними прикладами, а також цінними графічними ілюстраціями та сонограмами ключових моментів руху звукового матеріялу у досліджуваних музичних тво
636 переглядів

Юрій Чекан. Інтонаційний образ світу

Юлія Бентя ・ Червень 2010
Київ: Логос, 2009.
Блискучий український науковець Юрій Чекан поставив собі аж надто амбітну мету: віднайти й обґрунтувати ту єдину метакатегорію, через яку можна було би пояснити будь-яке відоме музичне явище – від конкретного нотного тексту західноевропейського походження до абстрактної звукової ідеї. Автор підходить до завдання з різних боків, апробуючи на музичних, навколомузичних і подекуди навіть позамузичних об’єктах найрізноманітніші аналітичні методи, занурюючи ці об’єкти у множинні контексти.
871 переглядів

Олена Зінькевич, Юрій Чекан. Музична критика: теорія та методика

Юлія Бентя ・ Червень 2010
Чернівці: Книги – ХХІ, 2007.
Цей підручник музичної критики зовсім не схожий на звичайні підручники, чиї укладачі максимально дистанціюються від матеріялу. Це курс авторський (із наголосом на всіх складах), дуже суб’єктивний і надто сильно пов’язаний із першими роками третього тисячоліття. Матеріяли підручника навчають фундаментальним правилам життя в професії. Навчають тому що критика – оцінкове авторське судження, навіть якщо кому це й не дуже до вподоби. Дають право на помилку, адже коли треба терміново реаґувати на події, помилок не уникнути. Наголошують на бажаности знання контексту й виховують професійну гідність.
1308 переглядів

Юрій Андрухович, Міколай Тшаска, Войцєх Мазолевський, Мацьо Моретті, Зося Ґолембйовська. Andruxoїd

・ Серпень 2005
Продюсування: Пьотр Козакевіч
До диску ввійшло дванадцять композицій на вірші з «Пісень для мертвого півня», а крім цього, тут є також п’ять текстів із поетичного циклу «Індія» (непогана нагода зіставити мелодику звучання римованої поезії та верлібру), а також як бонус «Козак Ямайка» – композиція, з якої розпочалася кількарічна співпраця Андруховича і Тшаски.
220 переглядів