Владимир Тольба (сост.). Вениамин Тольба. Портрет дирижера в воспоминаниях современников (К 100-летию со дня рождения)

Юлія Бентя ・ Травень 2011
Нежин: ООО «Гідромакс», 2009.
На перший погляд збірка спогадів колеґ про видатного українського дириґента Веніаміна Савелійовича Тольбу (1909–1984) – традиційне ювілейне видання, покликане старшому поколінню нагадати, а новому розповісти про славетного музиканта, чиї вистави на сцені Київської опери ставали класикою зразу після прем’єри. Як і більшість відомих музикантів свого покоління, Тольба походив із Харкова.
337 переглядів

Роман Кофман. Дирижер и оркестр, или 100 ненужных советов молодым дирижерам

Юлія Бентя ・ Лютий 2011
Київ: Абрис, 2009.
Дириґент, скрипаль, композитор, режисер, поет, прозаїк, педагог Роман Кофман після закінчення контракту з Бонським симфонічним оркестром імені Бетховена видав книжку (наклад – 500 примірників), присвячену професії дириґента. За рік до того подібний текст у жанрі «замість роману» закінчив і оприлюднив Юрій Андрухович. В Андруховичевої «Таємниці» і Кофманового «Дириґента» схожа не лише форма «гри в інтерв’ю».
225 переглядів

Екатерина Берденникова. Гомилетические традиции духовных кантат И. С. Баха

Юлія Бентя ・ Грудень 2010
Київ: Музична Україна, 2008.
Велетень-Бах лишив по собі неосяжний обсяг музики, але написано про нього на початок XXI століття ще більше. Берденникову зацікавив зв’язок Бахових духовних кантат із лютеранським проповідництвом, – так постало нове вігалуження бахознавства. Власне, це дослідження – про випромінювання Слова на Музику, а також про те, що музика, формально підкорена слову, здатна проповідувати самотужки.
263 переглядів

Ніколай Плотніков, Єнс Зиґерт, Доротея Редепенінґ.... Osteuropa. 2009, № 4. Macht Musik. Kultur und Gesellschaft in Russland

Тетяна Пастушенко ・ Червень 2010
Чергове число німецькомовного міждисциплінарного щомісячника «Східна Европа» має назву «Сила (влада) музики. Культура та суспільство в Росії». Більшість матеріялів присвячено радянському нонконформістському музичному мистецтву другої половини XX століття.
141 переглядів

Юрій Чекан. Інтонаційний образ світу

Юлія Бентя ・ Червень 2010
Київ: Логос, 2009.
Блискучий український науковець Юрій Чекан поставив собі аж надто амбітну мету: віднайти й обґрунтувати ту єдину метакатегорію, через яку можна було би пояснити будь-яке відоме музичне явище – від конкретного нотного тексту західноевропейського походження до абстрактної звукової ідеї. Автор підходить до завдання з різних боків, апробуючи на музичних, навколомузичних і подекуди навіть позамузичних об’єктах найрізноманітніші аналітичні методи, занурюючи ці об’єкти у множинні контексти.
872 переглядів

Олена Зінькевич, Юрій Чекан. Музична критика: теорія та методика

Юлія Бентя ・ Червень 2010
Чернівці: Книги – ХХІ, 2007.
Цей підручник музичної критики зовсім не схожий на звичайні підручники, чиї укладачі максимально дистанціюються від матеріялу. Це курс авторський (із наголосом на всіх складах), дуже суб’єктивний і надто сильно пов’язаний із першими роками третього тисячоліття. Матеріяли підручника навчають фундаментальним правилам життя в професії. Навчають тому що критика – оцінкове авторське судження, навіть якщо кому це й не дуже до вподоби. Дають право на помилку, адже коли треба терміново реаґувати на події, помилок не уникнути. Наголошують на бажаности знання контексту й виховують професійну гідність.
1308 переглядів

Юрій Медведик. Українська духовна пісня XVII–XVIII століть

Юлія Бентя ・ Червень 2010
Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2006.
Духовна пісня – жанр, частина ознак якого завжди лишатиметься за дужками маґістральних шляхів культурологічної науки, який не належить цілком ані християнському обрядові (тобто є паралітургічним), ані світській пісенній культурі. Нетиповою вийшла і монографія, де зламано не лише звичні для пострадянських праць оформлення посилань на літературні чи архівні джерела, а й звичні пропорції між розділами.
828 переглядів

Елена Зинькевич. Mundus Musicae. Тексты и контексты: Избранные статьи

Юлія Бентя ・ Серпень 2008
Киев: Задруга, 2007.
Що станеться з «паперовим» джерелознавством у комп’ютерну добу? Де справжнє обличчя, а де маски в масового й елітарного, духовного та світського мистецтва? Який образ композитора реальніший: той, що його формують музикознавці, чи той, що роками складається в «народну мітологію» з газетних публікацій, художньої прози та пара-музикознавства?
233 переглядів

Доротея Редепенінґ... Osteuropa, 2006, № 8. Dmitrij Schostakowitsch. Grauen und Grandezza des 20. Jahrhunderts

Володимир Маслійчук ・ Квітень 2007
Восьме число «Osteuropa», на обкладинці позначене як сьоме (німці теж роблять помилки), повністю присвячено долі генія-композитора в тоталітарному суспільстві, Дмітрія Шостаковіча – нагодою стала сота річниця від народження мистця.
195 переглядів

Тетяна Журженко, Роман Шпорлюк, Микола Рябчук та ін. Сучасність. 2003, чч. 4–6

Редакція Критики ・ Червень 2003
Літературний відділ «Сучасности» в четвертому числі подає добірки поезій Наталки Білоцерківець і Оксани Смерек, у п’ятому – вірші Анатолія Кичинського та посмертну поетичну публікацію нещодавно померлого Сергія Набоки «Те, що сталось, було життям», а в шостому – Володимира Затуливітра та Михайла Григоріва.
140 переглядів