Олександр Кошиць. Листи до друга 1904–1931

Редакція Критики ・ Квітень 1999
Київ: Рада, 1998.
У книжці зібрано листи українського дириґента й композитора Олександра Кошиця (1875–1944) до його друга, російського реґента і педагога Василя Беневського, писані впродовж 1904–1916 років, коли Кошиць іще жив на батьківщині, та в 1925–1931 роках на еміґрації.
75 переглядів

Порт сучасного мистецтва

Ганна Веселовська ・ Грудень 2017

Здатність проживати ситуації майбутнього можна вважати за апорію сучасного мистецтва. Скероване не на пізнання прийдешнього, а на провокацію нових відчуттів від...

272 переглядів

Імперія підтримувала російську оперу фінансово. Київські антрепренери отримували з міської казни щорічну цільову субсидію у 3000 рублів на постановку російських...

512 переглядів

Дехто й дотепер уважає знаменитий хор імені Григорія Верьовки «душею українського народу». Сімдесят років тому, коли його було створено, українському народові...

3976 переглядів

Ольга Соломонова. «И когда смеется лицо – вместе с ним не веселится ум»: Смеховое зазеркалье русской музыкальной классики

Олеся Найдюк ・ Грудень 2010
Київ: ТОВ «Задруга», 2006.
Монографію київського музикознавця Ольги Соломонової присвячено феноменові сміху, котрий у багатьох контекстах світової гуманітаристики перебував на марґінесах. Таке його позаконтекстне місце, з одного боку, свідчить про певну об’єктну не-об’єктивність науки, своєрідну її тематичну інертність, через яку сміх спіткала очевидна несправедливість. Але з іншого, оптимістичного (і прагматичного) боку, така ситуація радше на користь сміхові: адже найцікавіше відбувається на марґінесах, на полях, на берегах.
679 переглядів

И. Н. Ракунова. Новые композиторские технологии. Творчество Аллы Загайкевич

Валерія Жаркова ・ Червень 2010
Київ: Фенікс, 2010.
Рідкісний дар Алли Загайкевич «висвітлити звук свідомістю» знайшов талановитого інтерпретатора-музикознавця, здатного перекласти «міміку звука» у вербальний вимір. Ємність зроблених спостережень і глибина розуміння художніх ідей композиторки свідчать про високий професіоналізм дослідниці й пристрасне її ставлення до об’єкту дослідження. Текст Інеси Ракунової тонко резонує з музикою і породжує яскраві візуально-слухові уявлення – підсилені численними нотними прикладами, а також цінними графічними ілюстраціями та сонограмами ключових моментів руху звукового матеріялу у досліджуваних музичних тво
569 переглядів

Юрій Чекан. Інтонаційний образ світу

Юлія Бентя ・ Червень 2010
Київ: Логос, 2009.
Блискучий український науковець Юрій Чекан поставив собі аж надто амбітну мету: віднайти й обґрунтувати ту єдину метакатегорію, через яку можна було би пояснити будь-яке відоме музичне явище – від конкретного нотного тексту західноевропейського походження до абстрактної звукової ідеї. Автор підходить до завдання з різних боків, апробуючи на музичних, навколомузичних і подекуди навіть позамузичних об’єктах найрізноманітніші аналітичні методи, занурюючи ці об’єкти у множинні контексти.
773 переглядів

Олена Зінькевич, Юрій Чекан. Музична критика: теорія та методика

Юлія Бентя ・ Червень 2010
Чернівці: Книги – ХХІ, 2007.
Цей підручник музичної критики зовсім не схожий на звичайні підручники, чиї укладачі максимально дистанціюються від матеріялу. Це курс авторський (із наголосом на всіх складах), дуже суб’єктивний і надто сильно пов’язаний із першими роками третього тисячоліття. Матеріяли підручника навчають фундаментальним правилам життя в професії. Навчають тому що критика – оцінкове авторське судження, навіть якщо кому це й не дуже до вподоби. Дають право на помилку, адже коли треба терміново реаґувати на події, помилок не уникнути. Наголошують на бажаности знання контексту й виховують професійну гідність.
1190 переглядів

Юрій Андрухович, Міколай Тшаска, Войцєх Мазолевський, Мацьо Моретті, Зося Ґолембйовська. Andruxoїd

・ Серпень 2005
Продюсування: Пьотр Козакевіч
До диску ввійшло дванадцять композицій на вірші з «Пісень для мертвого півня», а крім цього, тут є також п’ять текстів із поетичного циклу «Індія» (непогана нагода зіставити мелодику звучання римованої поезії та верлібру), а також як бонус «Козак Ямайка» – композиція, з якої розпочалася кількарічна співпраця Андруховича і Тшаски.
132 переглядів

Музика говорить мовою нашого часу

Олена Зінькевич ・ Серпень 2004

Нове завжди повільно входить у людську свідомість, але врешті-решт йому завжди на роду написано стати «старим». Нині нам годі збагнути Александра Глазунова, який...

92 переглядів