Меса одинака

Юлія Бентя ・ Квітень 2013

Сильвестров докладно розповідає про те, яким нетривіяльним був шлях його друзів і колеґ до знань, як усі вони – Ігор Блажков, Віталій Годзяцький, Володимир Губа...

345 переглядів

Донцов В. П. А голос так дивно звучал… Александра Ропская в воспоминаниях современников

Юлія Бентя ・ Квітень 2013
Київ: Альфа Реклама, 2010.
Ім’я автора-упорядника збірника спогадів і матеріялів про видатну українську співачку Олександру Ропську (1897–1957) цілком справедливо винесено на обкладинку видання. Відомий колекціонер платівок, популяризатор вокального мистецтва, журналіст Віталій Донцов не просто зібрав спогади п’ятдесяти (!) рідних, друзів, колеґ та учнів, яким було що згадати. Він, власне, зініціював написання тих спогадів (більшість їх датовано 1983–1987 роками) та, зрештою, за участи племінника співачки Ігоря Яіцького видав збірник власним коштом.
372 переглядів

Галина Конькова. Владимир Кожухарь: Магия таланта

Юлія Бентя ・ Квітень 2013
Київ: Такі Справи, 2010.
Із газетних шпальт жанр бесіди (діялогу, інтерв’ю) поступово просочується й у книжкові мистецтвознавчі видання. Якщо йдеться про музику, то варто згадати бодай знамениті «Діялоги» Роберта Крафта з Іґорем Стравінським, «Бесіди з Альфредом Шнітке» Алєксандра Івашкіна та сенсацію останніх років – книжку лекцій-бесід композиторів Валентина Сильвестрова та Сергія Пілютикова «Дочекатися музики».
405 переглядів

Мені здається, що надто стерильний, пуристичний підхід до національної проблеми є невигідним для жодної нації. Тоді поляки не мають прав на Конрада й Аполінера,...

384 переглядів

Анатолій Лащенко. З історії київської хорової школи

Юлія Бентя ・ Серпень 2012
Київ: Музична Україна, 2007.
Побіжно минаючи VI–XIX століття, від 32-ї сторінки Анатолій Лащенко вибудовує детальну хроніку хорового мистецтва Києва XX століття. Треба чесно визнати: у назві книжки бракує цього важливого для читача часового орієнтиру, а отже – точного окреслення професійної спеціялізації автора, який навряд чи міг змагатися з найкращими вітчизняними знавцями музичних ділянок медієвістики, літургіки, барока тощо.
474 переглядів

Олена Ущапівська. Культурно-мистецьке життя Донеччини (кінець XIX – початок XXI ст.)

Любов Морозова ・ Лютий 2012
Київ: Парапан, 2011.
Розглянуто творчість донецьких композиторів останньої третини XX – початку XXI століття: саме в цей час, уважає дослідниця, на Донеччині сформувалася перша професійна композиторська школа. Пізню появу професійної музичної освіти Ущапівська пояснює відсутністю історично складених народних і професійних традицій, а також «пануванням у соціяльній структурі Донбасу культурно-естетичних запитів робітничого класу».
449 переглядів

Богдан Сюта. Основи парамузикознавства

Олеся Найдюк ・ Жовтень 2011
Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010.
Автор книжки «Основи парамузикознавства» Богдан Сюта – музикознавець і культуролог, музичний критик, публіцист, педагог, а тепер і професор Національної музичної академії України ім. Чайковського – тлумачачи назву своєї монографії, пояснює, що префікс «пара-» означає у складних словах «суміжність», «переміщення», «відступ», «відхилення», а предмет свого наукового зацікавлення розглядає як окремий розділ загального музикознавства.
417 переглядів

Упорядник Ігор Задорожний. Ірмологіон 1809 року Івана Югасевича-Склярського

Оксана Захарчук ・ Серпень 2011
Ужгород: Карпати, 2010.
Факсиміле і транскрипція
Ірмологіон Івана Югасевича-Склярського (1809) – рукописна пам’ятка Закарпаття, яка представляє найдавніший пласт професійного музичного мистецтва. В ньому зафіксовано основні форми монодичних літургійних піснеспівів. Ірмологіон служив також практичним посібником для навчання дітей музичної грамоти і церковного співу.
465 переглядів

Ірина Савченко. Українські нотні видання 1917–1923 років у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

Юлія Бентя ・ Серпень 2011
Київ: 2007.
Науковий каталог
У джерелознавчій науці є такі завдання, які до снаги лише тим, хто присвятив життя роботі у сховищах бібліотек і архівів – лише ці віддані своїй справі люди здатні бачити не «частину історії», а її істинну строкатість і неоднозначність. Звісно, одному з найкращих музичних бібліографів України Ірині Савченко пощастило і з бібліотеками, і з учителями: вона розпочинала професійну діяльність в музичному відділі Лєнінградської публічної бібліотеки, а в Києві потрапила на роботу спочатку у відділ естампів, а згодом у відділ формування музичного фонду.
449 переглядів

Владимир Тольба (сост.). Вениамин Тольба. Портрет дирижера в воспоминаниях современников (К 100-летию со дня рождения)

Юлія Бентя ・ Травень 2011
Нежин: ООО «Гідромакс», 2009.
На перший погляд збірка спогадів колеґ про видатного українського дириґента Веніаміна Савелійовича Тольбу (1909–1984) – традиційне ювілейне видання, покликане старшому поколінню нагадати, а новому розповісти про славетного музиканта, чиї вистави на сцені Київської опери ставали класикою зразу після прем’єри. Як і більшість відомих музикантів свого покоління, Тольба походив із Харкова.
515 переглядів