Арно Шмідт. Левіафан, або Найкращий з усіх світів. Озерний пейзаж із Покахонтас. Тіна, або Про безсмертя. Ґьоте та один із його поціновувачів

Софія Ольжин ・ Жовтень 2018
Чернівці: Книги – ХХІ, 2015.
Переклад з німецької Нелі Ваховської
Книжка оповідань є першим перекладом Шмідтових творів українською мовою. Вона не має загальної назви, оскільки кожне оповідання – індивідуальне. Проте вони мають і спільні риси, однією з яких є оповідь від першої особи. Усіх оповідачів наділено окремими рисами автора, його думками; вони проживають ті ж події, що й він.
426 переглядів

Йонас Люшер. Весна варварів

Юлія Ємець-Доброносова ・ Червень 2018
Київ: Основи, 2017.
Переклад з німецької Роксоляни Свято
Тріюмф дикости, знищення курорту у вогні, вбивства, насилля – це десяток фінальних сторінок «Весни варварів», проте відчуття неминучости такого розвитку подій є вже від середини книжки.
415 переглядів

Райнер Кунце. Чутливі шляхи

Олег Коцарев ・ Липень 2016
Чернівці: Книги—ХХІ, 2016.
З німецької переклав Петро Рихло
Український переклад творів німецького поета Райнера Кунце продовжує заповнювати прогалини в можливостях пізнання в Україні німецькомовної поезії. Вірші Кунце, якого з «календарного» погляду можна умовно назвати «німецьким шістдесятником» (він народився 1933 року), мають у собі справді близьке до шістдесятницького в звичному для нашого розуміння сенсі сполучення лапідарної афористичности з тремким ліризмом. Але, звичайно, на цьому стильові перетини закінчуються.
1986 переглядів

Катя Петровська. Мабуть Естер. Історії

Світлана Ославська ・ Червень 2016
Чернівці: Книги — ХХІ, 2015.
Переклад з німецької Юрка Прохаська
Першу книжку письменниці Каті Петровської, яка походить із Києва, написано німецькою мовою і присвячено історії її єврейської родини. У Німеччині текст побачив світ 2014 року, а його авторка стала лавреаткою літературної премії Інґеборґ Бахман. «Мабуть Естер» Петровська означує як «історії». Їх у книжці шість, і в них ідеться про членів авторчиної родини...
2568 переглядів

Дебора Фоґель. Фігури днів. Манекени

Анастасія Любас ・ Березень 2016
Київ: Дух і Літера , 2015.
Книжка містить українські переклади двох ліричних збірок поетки, письменниці, філософині та літературознавчині Дебори Фоґель, а також перекладацьку передмову «Птаха Фоґель» Юрка Прохаська. У виданні також представлено авторську передмову Дебори Фоґель до збірки «Фігури днів» та її післямову до збірки «Манекени», згідно з першими виданнями її творів мовою їдиш.
870 переглядів

Олександр Чертенко. Життя у фрагменті: проза Макса Фріша між ентузіазмом та сумнівом

Юлія Бентя ・ Січень 2016
Київ: Наукова думка, 2012.
Аналізуючи ранню Фришеву прозу (роман «Юрґ Райнгарт» і повість «Відповідь із тиші»), літературні щоденники 1946–1949 та 1966– 1971 років і пізню повість «Монток», Чертенко у постійній полеміці з попередниками вибудовує власний погляд на світоглядну еволюцію письменника: «Дебютувавши як прихильник неоромантичного стилю, що на той час (маю на увазі 30–40-ві роки) уже давно став архаїкою, Фріш увійшов у історію літератури як один із піонерів “нульового ступеня письма” (Ролан Барт) — позбавленого патетики, скупого, лаконічного, зорієнтованого на скорочення, мовну редукцію».
561 переглядів

Цей університет – так само, як і пізніше моє рідне місто – назвали іменем Івана Франка. Мій прадід, котрий приїхав до Станиславова і став тут дяком при греко-...

453 переглядів

Нестерпна легкість зла

Дмитро Шевчук ・ Квітень 2015

«Банальність зла. Суд над Айхманом в Єрусалимі» — це, мабуть, одна із найдискутованіших праць Ганни Арендт. До сьогодні на неї з’являються неґативні рецензії,...

2195 переглядів

Ганс Ріхард Бріттнахер, Інга Штефан, Євгенія Волощук, Олександр Чертенко (упор.). Понад кордонами. Студії німецькомовної літератури. Випуск 3: Центральні землі – коронні землі – межові землі

Богдан Стороха ・ Серпень 2014
Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2013.
Дослідники вивчають феноменологію літературного топосу в декількох вимірах: це часова тяглість трансформацій крізь кілька століть; це зміна локацій переважно на території Европи; це мутації ключових персонажів та образів, що стають своєрідними «точками концентрації» змін та індикаторами трансформації складних історико-культурних змін; це ново(пере)відкриття літературного краєзнавства і на рівні наскрізних ідей в літературній творчості, і як дескрипція недослідженого.
395 переглядів

Анете Мінґельс, Кристіан Цендер, Олег Лишега та Василь Махно... Radar, 2011, № 2 (4)

Ірина Шувалова ・ Серпень 2012
Починаючи від четвертого числа, редакція «Радару» дещо змінила – чи пак, уточнила – початковий концепт видання. «Радар» з’явився на світ, щоби висвітлювати культурний (а передовсім – літературний) простір трьох країн: Німеччини, Польщі, України; однак, цілком слушно, від початку окреслював цей простір радше мовно, ніж географічно.
522 переглядів