25 липня 2016 року в Анкарі у столітньому віці пішов із життя професор Галіль Іналджик. Він був визнаним світовим авторитетом з історії Османської імперії. В...

2314 переглядів

Зона деформації

Максим Віхров ・ Липень 2017

У травні 2014 року проголошення «республік» на Донбасі здавалося не більш ніж політичною буфонадою. Напередодні «референдуму» 2014 року лише 30% мешканців...

838 переглядів

Метастази ідеології

Олена Червоник ・ Червень 2017

Кожен історичний період має свою хворобу-як-метафору — іконічну недугу, через яку можна описати тип суспільних зв’язків, окреслити найголовніші суспільні драми....

1940 переглядів

Ідея проекту Світлани Єременко; редактор-упорядник Ірина Черниченко. Знедолені? Нездоланні! Історії переселенців

Ярослава Тимощук ・ Червень 2017
Київ: Інститут демократії ім. Пилипа Орлика, 2016.
Більшість історій розповідають про власників бізнесу, заняття яких прижилися на новому ґрунті, або про тих, хто ними став, відкривши в собі підприємницький хист у стресових обставинах. Проте це не єдине тлумачення успіху в книжці: тут є розповідь про жінку, яка малює писанки, або про музикантку, яка була змушена працювати двірничкою перш ніж повернутися до роботи скрипалькою.
714 переглядів

Керівник проекту Саломе Аст; головний редактор Богдан Завітій. Ми є. Газета про переселенців в Україні

Ярослава Тимощук ・ Червень 2017
Київ, 2015, 2016
Відчуття втраченої батьківщини — одне з найяскравіше описаних у газеті. Переселенці міркують, що для них означає дім. Це «улюблені штори, які не встигла з собою забрати. Це горщик з-під квітів, коричневий у білу смужку, на підвіконні в кухні» чи це «там, де повзає моя черепаха, а на вікні стоїть фікус».
626 переглядів

Упорядник Світлана Ославська. Переселенці. Люди, які не загубили себе

Ярослава Тимощук ・ Червень 2017
Брустурів: Дискурсус, 2016.
У книжці показано суспільство в русі, в якому люди вчаться чути одні одних і миритися. Збірник є доброю інструкцією з порозуміння: історії максимально дистанційовано від пропаґанди та будь-яких закликів. Це не тільки розповіді про потребу підтримки та розуміння, а й історії про те, чим збагачується реґіон із появою в ньому нових голосів та ініціятив.
616 переглядів

Вероника Миронова. Люди Донбасса. Жизнь сначала

Ярослава Тимощук ・ Червень 2017
Харьков: Фолио, 2015.
Оповідачка дискутує з героями, коли в їхніх версіях подій з’являються розбіжності. У сентиментальних інтонаціях авторки прочитується прихильність до людей, які поділяють її позиції. Коли ж виникають суперечності в поглядах, оповідачка теж висловлює своє ставлення — зрештою, його завжди підкреслено у післямові своєрідним висновком, покликаним наштовхнути читача на «правильну» думку.
796 переглядів

Игорь Орлов, Алексей Попов. Сквозь «железный занавес». Руссо туристо: советский выездной туризм, 1955–1991

Інна Булкіна ・ Червень 2017
Москва: Издательский дом Высшей школы экономики, 2016.
379 ст.
З одного боку, відлига і так звана «культурна дипломатія», що її західні попередники авторів книжки характеризували як «маніпуляцію» (Фредерик Барґгорн) та «великий гендель» між комуністичним режимом і лоялістською частиною радянської еліти (Вера Дангем). Із другого боку, Холодна війна, яка визначала функціональні властивості радянського туризму (ретельно відібрані групи, інструктаж, обов’язкові супровідники з «органів» тощо) і перетворювала подорож на різновид пропаґанди
515 переглядів

Світлана Алексієвич. Останні свідки. Соло для дитячого голосу

Володимир Шелухін ・ Червень 2017
Київ: Дух і Літера, 2016.
Переклад з російської Лесі Лисенко – 368 c. – ISBN 978-966-378-472-4
Книжку сповнено дражливими, травматичними спогадами про повсякдення війни: виживання, окупацію, евакуацію, очікування, розлуку та повернення, що нерідко поєднуються з глибоко суґестивними пасажами про вияви людської стійкости і гідности. Авторка вірила, що надання голосу найменшим забезпечить вихід за межі ідеологічних кліше в тлумаченні воєнного часу.
1028 переглядів

Татьяна Таирова-Яковлева. Повседневная жизнь, досуг и традиции казацкой элиты украинского гетманства

Владислав Яценко ・ Червень 2017
Санкт-Петербург: Алетейя, 2016.
150x210 мм – 206 с. – ISBN 978-5-906823-43-4
Вагому увагу дослідниця звертає на книжну культуру в середовищі козацької еліти. У розділі подано інформацію про книгозбірні Дем’яна Многогрішного, Івана Самойловича та Івана Мазепи. Не приховуючи своїх симпатій і антипатій, дослідниця, як і в попередніх працях, при аналізі культурних уподобань знову проводить оцінкові порівняння. Зокрема, стяжательному книголюбу Самойловичу, що полюбляв книжки, на думку авторки, як предмет капіталовкладень укотре протиставлено шанувальника книжної мудрости Мазепу.
1127 переглядів