Минулого року наплив сирійських біженців спровокував гострі дискусії не лише в Евросоюзі, а й у всьому західному світі. Своя міґраційна драма розгортається і в...

1266 переглядів

Роксоляна Свято, Ольга Брюховецька, Юлій Швець та ін. «Кіно-Театр», 2016, № 1, № 2

Світлана Ославська ・ Березень 2017
Перші цьогорічні числа часопису відкривають огляди вистав харківських та херсонських театрів. Документальна вистава «Декалог» театру «Арабески» створює «ситуацію не приговорювання, а проживання» документів Другої світової війни (Ольга Велимчаниця). Але нинішні події в країні не знаходять відгуку на сценах більшости театрів Харкова (Юлій Швець)...
547 переглядів

Анке Гільбренер, Матс Фридлунд та ін. Osteuropa, 2016, № 4

Ростислав Загорулько ・ Березень 2017
Число присвячено проблемі тероризму. Його причини, витоки та прояви розглянуто у вступній інформації історикинь Феліситас Фішер фон Вайкершталь (Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла) та Анке Гільбренер (Мюнхенський університет Людвіґа-Максиміліяна) «Імперії в умовах кризи. Тероризм та імперське насильство у Східній Европі від ХІХ століття до сьогодні». Гільбренер у статті «Помста Гірша Лекер
525 переглядів

Петро Кралюк. Таємний агент Микола Гоголь, або Про що розповідає «Тарас Бульба»

・ Березень 2017
Львів: Видавництво Старого Лева, 2016.
Назва нарису Петра Кралюка та зображення на обкладинці книжки натякають на шпигунські пристрасті довкола постати Миколи Гоголя. Ключем для «викриття» аґента є інтерпретація повісти «Тарас Бульба». Цей твір вибрано з огляду на закладені в ньому контроверсії, а також на його значення в культурно-політичному дискурсі ХІХ століття. Зрештою, і сьогодні постать Гоголя і його «Тарас Бульба» породжують чималі суперечності через прагнення співвіднести їх із певним дискурсом — російським проімперським чи малоросійським провінційним.
1208 переглядів

Йосиф Сліпий. Спомини

Віктор Крупина ・ Березень 2017
Львів: Видавництво УКУ, 2014.
Мемуари митрополита УГКЦ, патріярха, науковця і релігійного діяча Йосифа Сліпого з’явилися у 1963–1964 роках, коли після звільнення з радянських концтаборів він надиктував їх секретареві о. Іванові Хомі. Існування спогадів, автор яких свідчить про основні події свого життя до звільнення у 1963 році, довгий час не афішувалося, і про них знало вузьке коло осіб. Спогади написано в одному стилі, але різним калібром. Від локально-приватного характеру до ширшого контексту державних і церковних справ митрополит переходить приблизно з початком Другої світової війни. Автор небагатослівний.
629 переглядів

Валерій Левченко, Микола Кучеренко, Олена Кохан та ін. Краєзнавство, № 1–2

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Київ: Національна спілка краєзнавців України, 2016.
За цьогорічною традицією соціогуманітарних видань у першому спареному числі часопису першу рубрику присвячено ювілеєві Михайла Грушевського. Ориґінальні матеріяли про науковця подають дослідники з Києва та Одеси. Ростислав Конта (Київ) аналізує реґіонально-історичні дослідження Грушевського в оцінці істориків декількох поколінь, які вивчали його спадщину. Про постать історика як людини і науковця
619 переглядів

Александр Груша. Документальная письменность Великого княжества Литовского (конец XIV — первая треть XVI в.)

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Минск: Беларуская навука, 2015.
У праці білоруського литуаніста Аляксандра Груші розглянуто формування писемної культури Великого князівства Литовського, а спосіб, у який розв’язано це питання, можна зарахувати до новітніх дослідницьких методик. Зокрема, історик застосував соціокультурний підхід у вивченні правового документа як головного рушія соціяльно-правових та соціяльно-економічних змін у ВКЛ. Згідно з концепцією автора, наслідком поширення документа у правовому полі ВКЛ були кардинальні «новини» у державі, адже «документ значно обмежив сферу дії усного слова, замінив його на відповідальних і значущих ділянках...
513 переглядів

Павло Скоропадський. Спогади: кінець 1917 — грудень 1918

Олег Коцарев ・ Березень 2017
Київ: Наш формат, 2016.
Cпогади про 1917–1918 роки останнього гетьмана України Павла Скоропадського перевидано в такий історичний момент, коли вони дуже на часі — тодішні реалії надто перегукуються із сьогоденням.
1813 переглядів

Видавництво «Критика» повідомляє про вихід нового, виправленого і доповненого, видання книжки київського історика літератури, критика та письменника Михайла...

701 переглядів

Мартін Форд. Пришестя роботів. Техніка і загроза майбутнього безробіття

Юлія Ємець-Доброносова ・ Січень 2017
Київ: Наш формат, 2016.
Переклад з англійської Володимира Горбатька. – 400 с. – ISBN: 978-617-7279-73-9
Робототехніка загрожуватиме безробіттям тим, хто виконує роботу, яка потребує автоматизації, — ця теза не є новою. Проте футуролог Мартин Форд уточнює її і зазначає, що підвищення рівня освічености і навичок нітрохи не стане в майбутньому надійним захистом від автоматизації майже всіх робіт, і «білі комірці» відчують, як їхні робочі місця опиняються під загрозою. Інформаційні технології є технологіями загального призначення, їхній вплив даватиметься взнаки повсюдно, а наслідки можуть стати нищівними для економіки, бо зруйнується залежність між зростанням заробітків та споживацьких витрат.
1427 переглядів