Перефарбувати чи демонтувати?

Марина Полякова ・ Серпень 2018

Історична політика, або ж політика пам’яті, в Україні цікавить, мабуть, кожного: лєнінопади, перейменування вулиць і міст, нові меморіяли, нові урочисті дати,...

1046 переглядів

Yuliya Yurchuk. Reordering of Meaningful Worlds. Memory of the Organization of Ukrainian Nationalists and the Ukrainian Insurgent Army in Post-Soviet Ukraine

Володимир Шелухін ・ Лютий 2018
Stockholm: US-AB, 2014.
Розглядаючи пам’ять про ОУН-УПА крізь призму категорії «міту» в близькій до структуралістської перспективі, авторка – не використовуючи його як пейоратив – стверджує, що він дає змогу конструювати менш конфліктну пам’ять для конфліктної історії, водночас леґітимуючи нові політичні програми, що виникають на руїнах совєтського тоталітаризму (і в національно-демократичній, і в ультраправій версіях).
312 переглядів

Andrea Graziosi and Frank E. Sysyn (eds.). Communism and Hunger: The Ukrainian, Chinese, Kazakh, and Soviet Famines in Comparative Perspective

Яна Примаченко ・ Червень 2017
Toronto: CIUS, 2016.
У вступі упорядники Андреа Ґраціозі та Франк Сисин обґрунтовують правомірність зв’язку «комунізму і голоду». Вони зазначають, що, за винятком бенгальського голоду, який забрав 2 мільйони життів, усі масштабні голоди ХХ століття пов’язано із соціялістичними «експериментами».
354 переглядів

Причина війни в Україні – ностальгія

Олена Огороднік ・ Грудень 2016

Нещодавно ухвалений закон про декомунізацію є намаганням змінити політичний ландшафт України як у фізичному аспекті, через руйнацію пам’ятників та перейменування...

864 переглядів

Нариси про учасників збройного підпілля, героїв табірних повстань у ҐУЛАҐу та дисидентів, чергуються з есеями про «Празьку весну», Чорнобильську катастрофу,...

829 переглядів

Переспів без грифу «Секретно»

Юрій Радченко ・ Червень 2016

До третього (2013) і четвертого (2015) видання «Історії з грифом “Секретно”…» В’ятрович написав досить розлогий вступ. Цікаво, що цей текст у всіх трьох виданнях...

1820 переглядів

Волинь 1943. «Ї», № 74, 2013

Максим Карповець ・ Січень 2016
Вже у вступній статті Тарас Возняк звертає увагу на складність остаточної, тим паче об’єктивної оцінки події, якій уже сімдесят років (на момент виходу часопису), адже «все менше очевидців трагедії і все більше спекулянтів». Перешкоджають, ламаючи хиткий міст порозуміння (і водночас додають імпульсу), «патріотичні» настрої в Україні й Польщі. Возняк наполягає: Україна має визнати, що Волинська трагедія — це різанина. Особливо вразила головного редактора позиція (чи її відсутність) Митрополита Римо-Католицької Церкви в Україні Мечислава Мокшицького, який замість шляху любові та примирення...
465 переглядів

Вихід Григорія Грабовича у другий тур конкурсу на здобуття премії імені Тараса Шевченка спровокував низку нападів на особу науковця та його праці. Представники...

9338 переглядів

Декомунізаційні закони: пропозиція правок

Катерина Дронова, Єгор Стадний ・ Травень 2015

Інтенсивне обговорення української спроби декомунізації окреслило основні прогалини законодавства, і тому логічним продовженням цієї дискусії має стати розгляд...

1850 переглядів

Встановлення кримінальної відповідальности за виготовлення і поширення комуністичної та нацистської символіки, а також за пропаґанду комуністичного та націонал-...

1880 переглядів