Кожен четвертий – президент

Андрей Хадановіч ・ Червень 2006

Найвищою емоційною точкою меморіялів мали бути навіть не символічні дахи спалених хат і не пам’ятники жертвам концентраційних таборів, а три невинні берізки, які...

278 переглядів

Парк трипільського періоду

Олена Русина ・ Квітень 2006

Пострадянським державотворцям імпонує історична фантастика, що її, корячись патріотичному імперативу, продукують «фізики й лірики». З фахівцями, натомість,...

162 переглядів

Україна, на думку Требста, це «єдина республіка СНД, де культура пам’яті стала важливим полем бою між двома основними політичними таборами – посткомуністами і...

438 переглядів

Маріна Сорокіна, Ніколай Богомолов, Татьяна Ґоряєва.... Новое литературное обозрение. 2005, № 4

Тетяна Портнова ・ Листопад 2005
Розвідка французького спеціяліста з сучасної історії архівів Венсана Дюклера висвітлює перипетії ставлення до «проблемних архівів» у Франції 1990-х – початку 2000-х років та причини сучасного піднесення уваги суспільства й політикуму до архівної служби.
255 переглядів

Націоналізм та ювілеї

Ігор Чорновол ・ Жовтень 2005

Ювілеї справді мали численні наслідки в найрізноманітніших сферах культури: від ідеології та формування нових громадських організацій і партій до нових імпульсів...

263 переглядів

Норберт Фрай, Штефан Требст, Рональд Суні.... Ab Imperio. 2004, № 4

Софія Грачова ・ Серпень 2005
Четверте минулорічне число казанського часопису «Ab Imperio» підсумовує річний цикл, присвячений проблематиці пам’яті. Методологічний блок містить статті, присвячені «подоланню минулого» в різних країнах Европи
300 переглядів

Андрій Мирошніченко, Леонід Гріффен, Людмила Кароєва та ін. Український музей. 2004, №1

Степан Захаркін ・ Серпень 2004
«За нашим задумом бюлетень має стати своєрідним майданчиком для обміну думками між професіоналами музейної сфери всієї України. На сторінках “Українського музею” ми плануємо висвітлювати всі можливі аспекти музейного життя, які будуть цікаві самим музейникам».
130 переглядів

Проблема декомунізації та десовєтизації інтерпретується як банальний заклик до «суду над КПСС» та усунення пам’ятників Лєнінові й інших тоталітарних символів, а...

321 переглядів

Книжка спогадів про Щербицького побачила світ не просто за гроші пересічних громадян, платників податків (зокрема й тих, котрі мають вагомі підстави цього...

234 переглядів

Про
 те, як бідний українець дивиться на Королівський замок у Варшаві, або Такий пізній, такий теплий жовтень

Притомні, як і непритомні, люди трапляються з обох боків. Різниця ж між ними проста: притомні зосереджуються на власних провинах, а непритомні – на чужих. Тому притомний поляк ніколи не заперечуватиме тих принижень, яких зазнавали українці «на Кресах» міжвоєнної Польщі, а притомний українець не намагатиметься виправдовувати звірства на Волині боротьбою за незалежність України.
Олександр Бойченко2 листопада 2013