Від «Малоросії» до «Новоросії»

Павло Артимишин ・ Лютий 2019

Розглядаючи драматичні події у Криму та на Донбасі, що розгорнулися навесні 2014 року і тривають досі, чимало експертів та й просто громадян України вбачають у...

690 переглядів

Поліна Жеребцова. Осляче поріддя

Юлія Стахівська ・ Квітень 2018
Львів: Видавництво Старого Лева, 2017.
Переклад з російської Оксани Думанської
«Осляче поріддя» – це прізвисько героїні, що його їй дала мати, досить ексцентрична жінка, яка «визнавала дітей, що прийшли в цей світ, трьома поріддями: ангельським, чортовим охвістям, ослячим». Як бачимо, останнє – найважче, бо поєднує в собі, за словами авторки, упертість, справедливість і відчайдушність.
585 переглядів

Джонатан Брукс Платт. Здравствуй, Пушкин! Сталинская культурная политика и русский национальный поэт

Інна Булкіна ・ Грудень 2017
Санкт-Петербург: Издательство Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2017.
Перевод с английского Якова Подольного
Монографію професора Пітсбурзького університету Джонатана Брукса Плата присвячено «російському національному поетові Пушкіну» та його канонізації в сталінському СССР. У центрі дослідження — ювілейні заходи 1937 року й аналіз розмаїтих практик (шкільної освіти, академічної науки, біографіки та ювілейної есеїстики, візуального мистецтва тощо).
484 переглядів

Петро Кралюк. Таємний агент Микола Гоголь, або Про що розповідає «Тарас Бульба»

・ Березень 2017
Львів: Видавництво Старого Лева, 2016.
Назва нарису Петра Кралюка та зображення на обкладинці книжки натякають на шпигунські пристрасті довкола постати Миколи Гоголя. Ключем для «викриття» аґента є інтерпретація повісти «Тарас Бульба». Цей твір вибрано з огляду на закладені в ньому контроверсії, а також на його значення в культурно-політичному дискурсі ХІХ століття. Зрештою, і сьогодні постать Гоголя і його «Тарас Бульба» породжують чималі суперечності через прагнення співвіднести їх із певним дискурсом — російським проімперським чи малоросійським провінційним.
1072 переглядів

Аркадій Штипель. «Мороз і сонце — дивна днина!..»: Моя маленька хрестоматія

Інна Булкіна ・ Лютий 2017
Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2016.
Аркадій Штипель — російський поет, який походить з України. Пів сторіччя тому його виключили з Дніпропетровського університету за літературну діяльність (самвидав), «опорочування радянської ідеології» та «український буржуазний націоналізм».
611 переглядів

Ось уже два роки ми з тривогою стежимо за драматичним розвитком подій у Російському центрі Міжнародного ПЕН – центрі, в якому ми донедавна мали чимало друзів,...

727 переглядів

Кримський іще 1918 року, за часів гетьманату Скоропадського, сформулював у начерках до завдань Академії наук, що створювалася у Києві, доволі широке розуміння...

726 переглядів

Мар, Бодуен та Кримський не належали до однієї лінґвістичної школи і дотримувалися доволі різних лінґвістичних поглядів. Наше завдання не зводиться до того, щоб...

872 переглядів

Андрей Россомахін (упоряд. та голов.ред.), Анна Біла (упоряд. та голов.ред.). Михайль Семенко и украинский панфутуризм

Олег Коцарев ・ Червень 2016
Санкт-Петербург: Издательство Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2016.
Видання є чи не першим окремим російським книжковим проєктом, присвяченим українському літературному аванґардові. Російські переклади теоретичних і художніх творів головного футуриста української літератури побачили світ, прямо кажучи, не в найвигідніший час для пропаґанди української культури в Росії. Але в якомусь сенсі так вийшло навіть ефектніше: книжка виявилася ще й громадянським жестом.
605 переглядів

Великий російський роман

Боріс Дубін ・ Листопад 2014

За дев’яності роки історичні романи, написані на вітчизняному матеріялі, посіли одне з найчільніших місць на книжкових полицях, у кіосках і на розкладках великих...

956 переглядів