Роман Тименчик. Подземные классики: Иннокентий Анненский. Николай Гумилев

Інна Булкіна ・ Лютий 2018
Москва, Иерусалим: Мосты культуры/Гешарим, 2017.
До збірника історика літератури, дослідника Срібного віку, професора Єврейського університету в Єрусалимі Романа Тімєнчика увійшли статті, написані в різний час і присвячені проблемам біографії, творчости й репутації Іннокентія Аннєнського та Ніколая Ґумільова. Тематичні й методологічні пріоритети сформульовано в останніх рядках передмови: «про літературу на тлі літературного побуту».
406 переглядів

Наталья Громова. Узел. Поэты. Дружбы. Разрывы. Из литературного быта конца 1920-х – 1930-х годов

Інна Булкіна ・ Лютий 2018
Москва: АСТ, CORPUS, 2016.
«Вузол», як і «Ключ», – назва змістовна і навіть перенасичена сенсами, символічними та історичними. Так називалося кооперативне видавництво поетів (1925–1928), з яким співпрацювали Маріна Цвєтаєва, Софія Парнок, Боріс Пастернак та деякі інші герої книжки. Видавництву присвячено декілька розділів, проте «хроніку» «Вузла» Ґромова вже видавала 2005 року малим накладом у музейному видавництві.
456 переглядів

Мирон, або Похвала методові

Михайло Назаренко ・ Серпень 2014

В одному інтерв’ю Петровський розповідає історію з власного життя, дуже схожу на притчу (власне, кожне життя є притчею, тільки не всі це помічають). Повернувшись...

1092 переглядів

Виктор Маринчак. Настоятельность сказанного. Катастрофическое – сокровенное – сакральное в искусстве слова

Володимир Верлока ・ Грудень 2011
Харьков: Права людини, 2010.
Cучасна культура часто показує несподівані, а подеколи й парадоксальні зближення тем та ідей, донедавна нібито досить далеких одна від одної. Яскравий приклад такого зближення – книжка харківського священика о. Віктора Маринчака. Першим досить дивним моментом є те, що відома духовна особа виступає тут як світський автор. Його книжка – це збірка статтей, переважно літературознавчого та філософсько-культурологічного змісту, написаних у різні роки й лише почасти перероблених для цієї нової публікації.
684 переглядів

А. К. Тарасёнков, Л. М. Турчинский. Русские поэты ХХ века. 1900–1955: Материалы для библиографии

Степан Захаркін ・ Листопад 2005
Москва: Языки славянской культуры, 2004.
Видана посмертно в 1966 році праця Тарасьонкова, яка обіймала всі можливі поетичні жанри (в тому числі й віршовану драматургію та поезію в прозі), донедавна залишалася незамінним посібником кожного, кого фахово цікавила історія російської літератури ХХ століття. Водночас для знавців не були таємницею і разюча неповнота цього довідника (зумовлена, зокрема, умовами цензури), і наявність у ньому численних фактичних неточностей, тож потреба в новому, виправленому й доповненому, виданні покажчика назріла давно.
305 переглядів

Под общей редакцией Д. Северюхина. Самиздат Ленинграда. 1950-е – 1980-е. Литературная энциклопедия

・ Жовтень 2005
Москва: Новое литературное обозрение, 2003.
Неофіційна література, відома з імен Л. Аронзона, І. Бродського, Б. Вахтіна, В. Губіна, В. Кривуліна, А. Міронова, Є. Шварц, Вл. Ерля та інших, з її особливими внутрішніми взаєминами, самоорганізацією, спільною долею постає зі сторінок видання такою парадоксально успішною культурною інституцією, що автори вживають слів «видавнича і просвітницька діяльність».
270 переглядів

М. Л. Гаспаров. Русский стих начала XX века в комментариях

Редакція Критики ・ Серпень 2003
Москва: Фортуна Лимитед, 2001.
Антологія глибокого знавця російської та світової поезії Міхаіла Ґаспарова містить 293 вірші й уривки, до яких додається віршознавчий коментар. Матеріял викладено не в хронологічному (як у класичних підручниках), а в логічному порядку: «Вірш і проза», «Віршорозділ і рима», «Ритміка», «Силабо-тонічна метрика», «Несилабо-тонічна метрика», «Строфіка...
31 переглядів

У пошуках утраченого часу

Світлана Матвієнко ・ Червень 2002

Досвід – те, що пережите й сприйняте. Одночасно – що і як. Саме тому досвід можна розуміти як код, який відкриває шлях до осягнення специфіки людського буття....

401 переглядів

Сергей Аверинцев. Стихи духовные

Редакція Критики ・ Листопад 2001
Київ: Дух і Літера, 2001.
Відсутність метафор, окрім найпростіших і найканонічніших, надає прямизни потокам мовлення; напрямок дає адресат. Як «Сповідь» Авґустина чи інші подібні твори, книжку спрямовано до Бога, через що утворюються відомі «парадокси сповідальної прагматики». За цих обставин завдяки почасти дидактизації, почасти естетизації додається ще розімкненість у...
81 переглядів

Омри Ронен. Серебряный век как умысел и вымысел

Редакція Критики ・ Вересень 2001
Москва: ОГИ, 2000.
Автор з’ясовує джерела та причини зростання популярності широко вживаного, але сумнівного у застосуванні до цієї художньої епохи терміна.
122 переглядів