Bohdan-Ihor Antonycz. Elegia o śpiewających drzwiach i inne wiersze

Наталя Ткачик ・ Грудень 2018
Wojnowice: Kolegium Europy Wschodniej, 2017.
Przekład z ukraińskiego, wybor oraz przedmowa Adama Pomorskiego
Поява збірки вибраного Богдана-Ігоря Антонича в новому польському перекладі важлива з декількох причин. По-перше, вона відкриває або ж доповнює для польського читача одну з найбільш колоритних і мозаїчних сторінок українського поетичного модернізму. По-друге, ця книжка є потенційним ключем до відчитання української поетичної традиції XX століття, адже навіть сучасна українська поезія великою мірою виростає з Антонича, залишаючись, на відміну від польської, в потужному полі впливу силабо-тоніки.
32 переглядів

Олена Стяжкіна. Мовою Бога

Анна Пєшкова ・ Грудень 2018
Київ: Дух і Літера, 2016.
Переклала з російської Катерина Сінченко
Психологічна повість «Мовою Бога» — чергова прозова книжка Олени Стяжкіної. Вона про блукання і пошуки, дороги та роздоріжжя, любов і мир. «Місто мільйона троянд» (таку назву Донецьк отримав через найбільший в Україні розарій у парку імені Щербакова) сьогодні — ще й місто втрачених і страчених імен: Ревазов, Діма, Ігор.
42 переглядів

Прикладання подорожника

Костянтин Москалець ・ Жовтень 2018

Серія «Українська поетична антологія», що її Іван Малкович заснував 2012 року, сьогодні стала одним із найважливіших і найпомітніших проєктів і книговидавничої...

670 переглядів

Прихильник дадаїзму, сюрреалізму і футуризму водночас, Василь Хмелюк (1903–1986) прожив у Празі декілька надзвичайно насичених років, від 1923 до 1928 року. За...

501 переглядів

Андрей Дмитриев. Н. П. Гиляров-Платонов и русская литература 1850–1880-х годов

Олесь Федорук ・ Серпень 2018
Санкт-Петербург: ООО «Родник», 2018.
Значення, яке цей московський цензор мав для Куліша, можна зіставити з тим, яку роль відіграв для нього інший московський цензор – Ніколай фон Крузе (який, нагадаю, дозволив до друку без цензурних купюр знакові для нашої культури «Записки о Южной Руси»). Обидва цензори були виразниками суспільного проґресу і своїм вільнодумством та сміливістю в ухваленні відповідальних рішень «випадали» із загальної системи царської Росії, спрямованої на обмеження свободи друкованого слова.
271 переглядів

Видавництво «Критика», Інститут Критики, Центр польських та европейських студій НаУКМА запрошують на зустріч із знаним дослідником єврейської історії та культури...

616 переглядів

Мати право. Саме це словосполучення виражає усю суть Міжнародного дня прав жінок і миру, що відзначають 8 березня. Команда «Критики» сприймає цей день як нагоду...

1057 переглядів

Марія Микицей, Володимир Базилевський, Боб Дилан та ін. Кур’єр Кривбасу, 2017, № 329–330–331

Олег Коцарев ・ Лютий 2018
Беззаперечним центральним матеріялом випуску є фраґмент книжки спогадів письменника, критика, літературознавця і видавця Михайла Слабошпицького «Протирання дзеркала». На час виходу цього числа «Кур’єра Кривбасу» книжка готувалася до друку, тепер вона вже побачила світ у видавництві «Ярославів Вал».
297 переглядів

А про Людмилу Коваленко? Лист до «Критики»

Лариса Залеська Онишкевич ・ Лютий 2018

Людмила Коваленко народилася в Маріюполі, а в дорослому віці жила в Києві приблизно до 1942 року. Її перші авторські оповідання були надруковані ще на початку...

456 переглядів

Пишучи про Осипа Зінкевича, треба відразу ж визнати те, що формування цілісної, повної та послідовної його біографії наразі залишається завданням для істориків....

539 переглядів