Валентина Прокіп (Савчук) (упор., передм.). Леся Українка. Листи 1898–1902

Ярослава Тимощук ・ Лютий 2018
Київ: Комора, 2017.
Леся Українка мандрує Німеччиною, Італією, Швайцарією. Вона заощаджує на вбраннях, проте дістає абонемент на книжки й періодику з европейських бібліотек. Її листи із Сан-Ремо та Берліна рясніють іноземними словосполуками: Леся Українка вивчає італійську, перекладає Гайне, Метерлінка та мріє приєднати українську літературу до европейського культурного поля.
454 переглядів

Катерина Мандрик-Куйбіда. Вибрані твори

Олег Коцарев ・ Лютий 2018
Київ: Смолоскип, 2017.
Вірші Мандрик-Куйбіди, що складають основний матеріял книжки, лише підтверджують: ця постать має незрівнянно більше історичне і політичне значення, ніж власне літературне. Особливо це стосується ранніх її творів, вельми наївних, зате показових щодо доби та середовища.
269 переглядів

Соломія Павличко. Націоналізм, сексуальність, орієнталізм: складний світ Агатангела Кримського

Олег Кисельов ・ Грудень 2017
Київ: Основи, 2017.
Нове видання праці Соломії Павличко, вперше надрукованої 2000 року, а 2001 року перевиданої, започатковує серію сучасних перевидань п’яти книжок дослідниці, до якої, окрім анотованої праці, увійдуть «Фемінізм», «Зарубіжна література: дослідження та критичні статті», «Дискурс модернізму в українській літературі» та «Роман як інтелектуальна провокація».
500 переглядів

Наукове Товариство імені Шевченка в Америці запрошує на презентацію видавництва і часопису «Критика» з нагоди 20-річного ювілею. Захід відбудеться у суботу, 2...

305 переглядів

Роман Корогодський. До брами світла. Портрети

Інна Булкіна ・ Червень 2017
Київ: Дух і Літера, 2016.
Українські шістдесяті дуже швидко перейшли в «довгі сімдесяті» (1968–1985), і ідеологічно та насамперед стилістично Корогодський був «сімдесятником». Про це свідчить згадуване автором післямови переважне вживання поняття «дУхове» (замість «духовне»), та ж «брама світла», що виглядає як цитата з Грицька Чубая чи Олега Лишеги, а насамперед — вибір культурних героїв.
445 переглядів

Чорнобиль: віртуальність і криза мови

Тамара Гундорова ・ Квітень 2017

Післячорнобильський постмодернізм підважує ідеологічний простір тоталітарної культури і при цьому здійснює децентралізацію літератури та дегероїзацію її...

3536 переглядів

Медія-досвід листування

Юлія Ємець-Доброносова ・ Квітень 2017

Листування завжди є частиною цілісного смислового простору творчости митця і культурних вимірів доби. Водночас воно зберігає самостійність і самоцінність, адже є...

898 переглядів

Водночас із процесом творення нового канону тривав перегляд і давнього, і нового канону, спрямований передусім на модерністську творчість, для якої в...

1983 переглядів

Марко Роберт Стех. Есеїстика у пошуках джерел

Володимир Шелухін ・ Листопад 2016
Київ: Пенмен, 2016.
Велика за обсягом книжка добре знаного в Україні та за кордоном культуролога, літературознавця й письменника Марка Роберта Стеха об’єднує майже півтора десятка есеїв і полемічних статтей за приблизно півтора десятиліття і вісім розмов за 2007–2015 роки. Певною мірою, це етапне видання, яке має на меті підсумувати значущий відрізок шляху і не дати зробленій за тривалий час роботі розпорошитися між безліччю видань різними мовами на кількох континентах.
957 переглядів

Микола Рябчук. Каміння й Сізіф: Літературні есеї

Ганна Протасова ・ Серпень 2016
Харків: Акта, 2016.
У книжці зібрано літературно-критичні та есеїстичні нариси Миколи Рябчука, більшість із яких побачили світ в українській періодиці майже двадцять років тому (газета «День», часописи «Критика» і «Сучасність», «Всесвіт» і «Березіль» тощо). Порівняно невелику частину текстів датовано 2000-ми роками, а хронологічно найближчою до сьогоднішнього дня є розвідка про есеїстику Кшиштофа Чижевського «Людина пограниччя» (2013). Утім, попри досить велику часову дистанцію, Рябчукові статті другої половини 1990-х років прочитуються як цілком суголосні сьогоденню.
730 переглядів