Віра Агеєва. Мистецтво рівноваги. Максим Рильський на тлі епохи

Антоніна Ящук ・ Лютий 2012
Київ: Книга, 2012.
Праця Віри Агеєвої про Максима Рильського – своєрідна спроба наново утвердити нехтуваного в останні роки неокласика на центральних позиціях у каноні української літератури.
404 переглядів

Мрійливі субтитри до поезофільму у 3D

В'ячеслав Левицький ・ Травень 2011

Михайль Семенко, Вибрані твори. Упорядник Анна Біла, Київ: Смолоскип, 2010.

 

На підручній цифровій камері слід було б старанно встановити ракурс,...

1345 переглядів

Віра Агеєва. Апологія модерну: обрис XX віку

Максим Карповець ・ Лютий 2011
Київ: Грані-Т, 2011.
Збірка статтей та есеїв Віри Агеєвої є спробою не тільки окреслити дискурс українського модернізму і літератури модерної в цілому, а також довести, що ці тексти є органічною частиною европейських ідейних та естетичних пошуків. Попри «ризоматичний» спосіб письма Віри Агеєвої, її робота є цілісною реконструкцією українського та европейського модерну, апогей якого припадає на минуле століття.
2463 переглядів

[Відповідь опонентам]

Михайлина Коцюбинська ・ Лютий 2011

Можна сприймати критику, якою б різкою вона не була, якщо вона є критикою по суті, критикою конкретною, яка ґрунтується на розумінні того, що ти хотів сказати і...

1068 переглядів

Марлена Рахліна народилася в Лєнінграді в родині ідейних комуністів. 1937 року їх вигнали з партії, 1950-го – загнали в ҐУЛАҐ, звідки вони зуміли повернутися,...

769 переглядів

Леонід Череватенко. Наш Лукаш

Альбіна Позднякова ・ Жовтень 2010
Київ: Видавничий дім «Києво-Мигилянська академія», 2009.
Книга 1
Збірка спогадів про Миколу Лукаша прикметна ледве не молитовним схилянням перед видатним перекладачем. Опісля совєтського недрукування й незгадування, як завше, кидаємось у інші крайнощі: формуємо культ. Родичі, сусіди, однокласники, одногрупники, а також письменники та поети, яким випало спілкуватися із Лукашем, квапляться повідати світові, яка то була їм честь. А проте, вознесячи «нашого» Миколу Лукаша на високий п’єдестал, його ніби зумисне відділяють від нас – не його власними досягненнями, а радше патосом, із яким про них пишуть...
959 переглядів

Марко Павлишин. Ольга Кобилянська: прочитання

Роксоляна Свято ・ Вересень 2010
Харків: Акта, 2008.
У кожному з шести розділів цього літературознавчого дослідження Марко Павлишин, австралійський україніст робить спробу розглянути по одному з найдискутивніших аспектів біографії та творчости Ольги Кобилянської: національна ідентичність, вплив Ніцше та Дарвіна, кохання та проблематика романів «Земля», «Апостол черні».
1763 переглядів

Александр Найден. Игра на скрипке, запрятанной в футляр

Богдана Козаченко ・ Червень 2010
Київ: Стилос, 2009.
Кожен вірш із «Гри на скрипці» творить закінчену композицію, портрет предмету, людини, міста, епохи взагалі, чи й кількох епох. Ліричний герой переповідає епізоди, згадки та враження від післявоєнних років, згодом – заплутаного між офіціозом та особистісним ставленням до життя радянського періоду, і так далі, до самого сьогодення. Реалістичність зображеного межує з документальною фотографією: у вірші потрапляють найменші деталі побуту, який найпростіше було б окреслити прикметником «радянський».
663 переглядів

Упорядник Іван Лучук. Дивоовид. Антологія української поезії ХХ століття

Роксоляна Свято ・ Червень 2010
Тернопіль: Богдан, 2007.
Антологія української поезії XX століття
Цей приватний екстракт української поезії упорядник Іван Лучук витворив як альтернативу дотеперішнім поетичним антологіям (їх він докладно розглядає в передмові), адже «якщо мене не влаштовує чиясь робота, то єдиний вихід – самому зробити краще». Майже барокова довершеність форми відповідає і вишуканому змістові. Відмовившись від наукових коментарів, Лучук, подає й лаконічні, на кілька речень, портрети авторів. Добірка-ж текстів справді тішить - відібрано таки справжнє і вартісне.
762 переглядів

P.-J. Stahl (Hetzel). Maroussia. Texte inédit de Marko Vovtchok

Степан Захаркін ・ Червень 2010
Paris: L’Harmattan, 2008.
Texte inédit de Marko Vovtchok et fac-similé de P. J. Stahl. Présentés par Iryna Dmytrychyn. Présence Ukrainienne.
Французькі зв’язки Марка Вовчка, передусім її творчі та ділові контакти з паризьким видавцем Жулем Етцелем, чиїм автором і літературним представником у Росії вона була, – сюжет, який давно й міцно ввійшов не лише до наукової літератури, а й до популярного дискурсу. Без нього важко уявити й узагальнювальні праці з історії українсько- та російсько-французьких літературних узаємин, і російські біографії іншого Етцелевого автора – Жуля Верна (в 1860–1870-ті роки письменниця була ексклюзивним перекладачем його творів російською мовою).
837 переглядів