«Критика» вітає члена редакційної колегії нашого часопису Юрія Андруховича зі здобуттям премії Міжнародного літературного фестивалю у Словенії Vilenica 2017. Як ...

514 переглядів

Харків–1938

Олександр Ірванець ・ Квітень 2017

«Отака ото доля урядового пенсіонера…» — Володимир Винниченко стояв у білій шовковій сорочці й чорних попрасованих штанях на балконі триповерхової урядової дачі...

2091 переглядів

Уявімо собі на мить...

Григорій Грабович ・ Квітень 2017

Ніша, яку собі промощує «Харків–1938», новий роман Олександра Ірванця, що його «Критика» презентує тут у декількох уривках, вже засвідчена і всіляко описана як...

1434 переглядів

Водночас із процесом творення нового канону тривав перегляд і давнього, і нового канону, спрямований передусім на модерністську творчість, для якої в...

2187 переглядів

Ярослав Мельник. Маша, або Постфашизм

Володимир Шелухін ・ Березень 2017
Львів: Видавництво Старого Лева, 2016.
«Маша, або Постфашизм» вціляє у самий нерв дискусій про природу гуманізму, жанрово коливаючись між антиутопією та пересторогою, описує майбутнє Райху, що виник у сутінках полікультурности і неолібералізму. Втомлені ускладненим світом, екологічною катастрофою та моральним релятивізмом люди передають владу популістам, які готують ґрунт для постфашизму — суміші тотального контролю з ідеями толерантности, пацифізму й антигуманізму.
1027 переглядів

Видавництво «Критика» повідомляє про вихід нового, виправленого і доповненого, видання книжки київського історика літератури, критика та письменника Михайла...

436 переглядів

Юрій Винничук. Цензор снів

Юлія Стахівська ・ Березень 2017
Харків: Фоліо, 2016.
Якщо попередній роман Юрія Винничука «Танґо смерти» базувався на розплутуванні історії загиблих у львівському Янівському концтаборі часів нацистської окупації, то цьогорічна прем’єра книжкового театру — це історія про життя тих, хто вижив у карколомних подіях тоталітарних режимів Европи першої половини ХХ століття. І знову в центрі — Львів, Lwów, Lemberg, Львов і знову Львів — шляхетний і містечковий, аристократичний і батярський, містичний і дуже прагматичний, люксусовий і зацофаний, словом, такий ароматний, яким він може бути тільки у Винничука.
1316 переглядів

Мій інтерес до творчости Патриції Килини зумовлено тим, що вона є частиною українського еміґраційного поетичного явища, відомого як Нью-Йоркська група, про яке я...

986 переглядів

Не так тії вороги, як ті патріоти...

Роман Мних ・ Березень 2017

Історія, про яку тут ідеться, розпочалася 2012 року, коли на адресу Віденського університету надійшли звинувачення від Єврейської громади Відня, спрямовані проти...

2167 переглядів

Ірена Коваль. Незаземлені

Володимир Шелухін ・ Березень 2017
Львів: Видавництво Анетти Антоненко, 2016.
Переклад з англійської Петра Таращука
Вихід перекладу твору Ірени Коваль є іще одним кроком на шляху осмислення досвіду ХХ століття в стосунку до «української людини». У минулі роки з’явилося чимало романів, автори яких прагнули дати раду з нашим минулим, насамперед із радянською добою. «Роман юрби» Валерія Шевчука, «Музей покинутих секретів» Оксани Забужко (обидва 2009 року), «Століття Якова» Володимира Лиса (2010) — це лише деякі зразки найширше обговорюваних книжок. Роман Ірени Коваль суттєво менший за обсягом (насамперед порівняно з двома першими) і не претендує на часову узагальненість у майже столітньому масштабі.
648 переглядів