Євген Нахлік. Доля. Los. Судьба: Шевченко і польські та російські романтики

Софія Грачова ・ Березень 2004
Львів: 2003.
Поставивши собі завдання показати Шевченка поза усталеною мітологізованою парадигмою, як особистість із людським обличчям, Євген Нахлік застосовує набутки психоаналізу, дослідження міту, архаїчної та історичної свідомости. Звертаючись до теми трансцендентного в Шевченковій поезії, автор зупиняється на нетрадиційному предметі дослідження – топосі й дискурсі долі у творчості поетів доби романтизму.
455 переглядів

Станіслав Росовецький, Наталя Костенко, Людмила Кисельова.... Шевченкознавчі студії. Вип. 4, 2002; Вип. 5, 2003

Степан Захаркін ・ Березень 2004
Збірник «Шевченкознавчі студії», що його вже десятий рік видає Київський університет ім. Тараса Шевченка (донедавна він був неперіодичним і оце лише три роки як перетворився на щорічник), на жаль, не тішиться такою увагою фахівців, як інші продовжувані шевченкознавчі видання.
204 переглядів

Ніна Чамата, Ольга Камінчук, Анна Лемещенко.... Слово і час. 2004, №1

Валентина Грищенко ・ Березень 2004
Перше цьогорічне число «СіЧі» містить, за великим рахунком, лише одну справді сильну статтю, яка, проте, варта багатьох – ґрунтовну розвідку Ніни Чамати про долю 8-складового вірша в українській класичній поезії XVI–XX століть. Привертає увагу також сумлінна розвідка Ольги Камінчук про поетичний доробок Миколи Чернявського – тим паче, що творчість цього плодовитого письменника не обтяжено надмірною увагою літературознавців.
303 переглядів

Вячеслав Чорновіл. Твори у 10 томах. Том 1: Літературознавство. Критика. Журналістика

Редакція Критики ・ Червень 2003
Київ: Смолоскип, 2002.
Упорядники зібрання творів Вячеслава Чорновола (Валентина Чорновіл, Михайлина Коцюбинська та інші) ставлять перед собою завдання якнайширше подати його творчу спадщину – не тільки відомі праці, що виходили різними мовами в різний час, а й маловідомий доробок (зокрема як літературознавця), публіцистику, листування.
283 переглядів

Михайло Драй-Хмара. Літературно-наукова спадщина

Редакція Критики ・ Грудень 2002
Київ: Наукова думка, 2002.
Солідний том, що його підготували Сергій Гальченко, Алла Ріпенко та Олег Томчук, є третім і, порівняно з попередніми – нью-йоркським 1979-го та київським 1989-го років, – найповнішим виданням наукової спадщини Михайла Драй-Хмари. Крім відомої монографії «Леся Українка. Життя і творчість», до книжки ввійшли статті й рецензії 1920-х – початку 1930-х...
42 переглядів

Микола Руденко, Юрій Логвин, Никанор Дубицький. Березіль, 2002, 9–10

Редакція Критики ・ Грудень 2002
Часопис традиційно друкує публіцистичні роздуми, надаючи цього разу слово генерал-полковникові міліції Олександрові Бандурці та читачам. У поетичному відділі вміщено добірки Миколи Руденка, Вячеслава Романовського та канадійки Соні Сиротюк Данн (у перекладі з англійської Ліди Палій). Прозу представлено «Новелами» Галини Тарасюк, «Трьома оповідками...
37 переглядів

Методологічний тиск

Тамара Гундорова ・ Грудень 2002

Загально кажучи, українське літературознавство переорієнтувалося від академічного універсалізму до методології інтерпретаційного типу. Її спектр не такий уже й...

41 переглядів

Поетичний додаток: Bad Company

Юрій Андрухович, Віктор Неборак, Андрій Бондар ・ Грудень 2002

Грицько – як усі тенори, педераст.
Іван – бонвіван, франкмасон, фармазон.
Тарас – пияк і шланґ, особливо на службі.
Панько – графоман, а Марко...

95 переглядів

Тарас Лучук. Щодня крім сьогодні. Вірші й переклади

Редакція Критики ・ Листопад 2002
Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2002.
Автора цієї книжки добре знають як перекладача античної літератури та літературознавця. Цього разу крім перекладів із давньогрецької (Тіртей, Анхілох, Семонід з Аморгосу, Сапфо, Носсіда, Руфін) та з латини (Катулл, Тібулл, Сулпіція, Марціал), а також із російської (Хлєбніков, Мандельштам) та німецької (Йоганнес Бобровський), він пропонує читачеві...
30 переглядів

Олександр Астаф’єв, Володимир Моренець, Дмитро Наливайко. Слово і час, 2002, № 9

Редакція Критики ・ Листопад 2002
З-поміж наукових розвідок у цьому числі «СіЧі» варто виокремити дві студії про новітню українську поезію: статтю Олександра Астаф’єва «Реляція “реальність – сон” у поезії модернізму» про взаємопроникнення світу речей та онейричного простору в доробку поетів Нью-Йоркської групи та розділ Володимира Моренця з чергової колективної монографії...
34 переглядів