Лариса Масенко. Мова радянського тоталітаризму

Яна Примаченко, Андріана Біла ・ Лютий 2018
Київ: Кліо, 2017.
Українська мовознавиця, докторка філологічних наук Лариса Масенко розглядає дискурс тоталітаризму у двох аспектах: «як засіб створення фіктивної привабливої картини світу, призначеної приховувати огидну дійсність, і як зафіксовану в документах каральних органів мову насильства й ненависти, що відображала реальне ставлення влади до народу».
303 переглядів

В. О. Балог, Н. Є. Лозова, Л. О. Тименко, О. М. Тищенко. Нові й актуалізовані слова та значення. Словникові матеріали 1 (2002–2010)

Валентина Федонюк ・ Квітень 2012
Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010.
Словник є «першою ластівкою» започаткованого в Інституті української мови великого багаторічного лексикографічного проєкту – щорічника лексикографічних зрізів мовної ситуації, що ставить за мету виявляти нову, оновлену й зактуалізовану лексику і фразеологію, а також раніше відому, не зафіксовану в інших лексикографічних джерелах, але поширену в сучасній мові.
199 переглядів

Уклали Людмила Туровська, Лада Василькова. Нові слова та значення. Cловник

Оксана Тищенко ・ Квітень 2012
Київ: Довіра, 2008.
Стрімкої динаміки лексичних змін у сучасній українській мові не помічає сьогодні, певно, лише той, хто не спілкується нею взагалі. Тож не дивно, що відтворення цих змін є об’єктом пильної уваги філологів, зокрема словникарів.
240 переглядів

Як мова вбиває експерток

Олена Синчак ・ Грудень 2011

У слов’янських мовах разом із категорією роду розвинулася розгалужена система суфіксів для творення назв жінок – фемінітивів. Саме вони експліцитно виражають...

445 переглядів

Юрій Шевельов. Вибрані праці. Книга І: Мовознавство

Валентина Поліщук ・ Грудень 2010
Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008.
Упорядник Лариса Масенко
У першій книзі «Вибраних праць» Юрія Шевельова подано доробок у тій галузі, яку Шевельов уважав своєю стихією, улюбленою справою: мовознавчі праці. Постійно борючися з обмеженою присутністю україністики в західній славістиці, він невтомно розширював горизонти українського мовознавства та виводив його на світовий рівень. Дещо оминувши славістичне надбання лінґвіста загалом, видавці закцентували увагу суто на тому, що стосується безпосередньо нашого, українського.
763 переглядів

Леся Ставицька, Віталій Радчук, Олексій Зарецький.... Українсько-російська двомовність. Лінгвосоціокультурні аспекти

・ Грудень 2009
Київ: Пульсари, 2007.
Українсько-російська двомовність як питома ознака мовної ситуації в Україні, що увібрала в себе досвід політичних спекуляцій і соціяльної напруги, позначається у взаємовідношенні «мова – соціюм – культура». Цей факт, з одного боку, виводить заявлену в заголовку проблему за межі суто лінґвістичної проблематики, а з другого – ставить перед соціолінґвістикою завдання дослідити діялог минулого та сучасного в осмисленні стратегій мовної політики, ставлення носіїв мови до конкретних випадків білінґвізму.
241 переглядів

Флорій Бацевич. Духовна синергетика рідної мови. Лінгвофілософські нариси

Соломія Бук ・ Грудень 2009
Київ: Академія, 2009.
Сьогодні тривають пошуки нових теорій, здатних повніше і точніше описати мову. Науковці роблять спроби створити цілісну інтеґральну концепцію мови. Роблять припущення, що такою теорією стане синергетична парадигма мови, в основі якої лежить філософська концепція синергетики.
471 переглядів

Олекса Тихий. Мова – народ. Висловлювання про мову та її значення в житті народу

Маргарита Єгорченко ・ Грудень 2009
Київ: Смолоскип, 2007.
Маємо приклад етнополітичного підходу до феномену мови: коло проблем, які постають із добірки публікованих матеріялів, охоплює проблеми національности й мови, мовного становища «малих народів», патріотизму та національної свідомости.
282 переглядів

Віктор Мойсієнко. Фонетична система українських поліських говорів у ХVІ–ХVІІ ст.

Володимир Поліщук ・ Червень 2007
Житомир: Видавництво ЖДУ ім. І. Франка, 2006.
Розглядаючи фонетичний аспект історії мови, автор зачіпає широке коло культурологічних питань, скажімо, як досліджувати і називати кириличну канцелярську («руську») мову, що суттєво відрізнялася від церковнослов’янської. Розглянуто місце руської (староукраїнської) мови в мовній ієрархії на українських і білоруських землях Речі Посполитої порівняно з грецькою, церковнослов’янською, латинською та польською мовами.
115 переглядів

Соломія Бук. 3000 найчастотніших слів наукового стилю сучасної української мови; 3000 найчастотніших слів розмовно-побутового стилю сучасної української мови

Євгенія Карпіловська ・ Березень 2007
Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2006.
Одержані показники дадуть зацікавленим користувачам цих словників змогу не лише уявити собі «портрет» лексикону кожного з проаналізованих стилів, а й змоделювати з належною вірогідністю їхні спільні та відмінні риси, ядро лексичної системи сучасної української мови.
273 переглядів