Катерина Міщенко (ред.). The Book of Kyiv. Київська книжка Проект Київської Бієнале 2015 «Київська школа»

Євген Гриценко ・ Травень 2016
Київ: Медуза, 2015.
Оскільки локації Київської школи зосередилися переважно в пам’ятках радянського модернізму, чималий обсяг книжки присвячено саме їм. Загалом авторів книжки (більшість із яких причетна до Центру візуальної культури) вирізняє виважене й тактовне ставлення до радянського спадку архітектури, яка, коли йдеться про модернізм 1960–1970-х років, постала радше всупереч примхам партійного керівництва. Такий погляд резонує з процесами декомунізації в Україні. Будинок одягу на Львівській площі, «Тарілку» на Либідській чи Будинок кіна неподалік від «Олімпійської» описано як знакові, але покинуті й застиглі
494 переглядів

Людмила Соколюк. Михайло Бойчук та його школа

Оксана Олійник ・ Травень 2016
Харків: Видавець Савчук О.О., 2014.
Монографія підсумовує дослідження спадщини Михайла Бойчука і представників його школи, яке здійснила Людмила Соколюк. На основі архівних матеріялів, мемуарів сучасників і публікацій авторка пропонує культурологічний аналіз художніх творів Бойчука як універсального митця початку ХХ століття. Уперше ґрунтовно досліджено художні досягнення Бойчука та його учнів, їхню творчість проаналізовано в контексті творчости представників інших мистецьких напрямків; висвітлено місце Бойчука в історії українського мистецтва першої третини ХХ століття. Авторка прагне якнайповніше розкрити сутність бойчукізму..
1230 переглядів

Консервативність у сприйнятті культури, її одночасна героїзація та омертвіння — такий собі мавзолей — дістались нам у спадок від радянської моделі,...

1043 переглядів

Михайло Степаненко. Музично-історичні етюди

Юлія Бентя ・ Травень 2015
Київ: Гроно, 2012.
Статті присвячено найяскравішим (або ж найзагадковішим) представникам української музики в найширших контекстах — часовому, географічному та міждисциплінарному.
621 переглядів

Станіслав Росовецький. Шевченко і фольклор

・ Квітень 2015
Київ: Критика, 2015.
Вперше у вітчизняній науці запропоновано комплексне, масштабне дослідження взаємозв’язків творчости Тараса Шевченка з фольклором в усій їх багатобарвній складності, а також методологічно обґрунтовану програму дальшої пошукової роботи. В основу монографії покладено книжку «Тарас Шевченко і фольклор», що вийшла 2011 р. малим накладом в...
836 переглядів

Галина Мокреева. Статьи, письма, воспоминания

Юлія Бентя ・ Лютий 2015
Київ: Дух і Літера, 2013.
Составитель Игорь Блажков
За інших обставин доля доньки київського письменника Юрія Мокрієва (написання їхніх прізвищ за документами не збігається) могла би скластися інакше. 1955 року вона закінчила Київську музичну десятирічку, де була однією з найкращих учениць.
679 переглядів

Ігор Савчук. Камерна музика 1920-х в Україні. Спроба філософського осмислення

Юлія Бентя ・ Лютий 2015
Київ: Фенікс, 2012.
Дослідник знаходить точки перетину між природою европейського екзистенціялізму і творчістю українських композиторів 1920-х років, зокрема камерно-вокальною лірикою Бориса Лятошинського, фортепіянними мініятюрами Ігоря Белзи, а також польських львів’ян Тадеуша Зиґфріда Касерна та Юзефа Кофлєра.
393 переглядів

Травма і катастрофа. Стіна-2014 Матвія Вайсберга

Олександр Чертенко ・ Вересень 2014

28 січня Матвій узявся до створення серії, борючись, як він сам розповідає, із собою, із матеріялом, іще не утрамбованим пам’яттю, із власним тілом, яке...

1063 переглядів

Оксана Дудко (упорядниця). Драма.UA

Юлія Бентя ・ Березень 2014
Львів: artarea, 2013.
Читаючи ці тексти після грудня 2013-го – січня 2014-го, вкотре дивуєшся, наскільки реальним може стати те, що ще вчора здавалося просто «витвором творчої фантазії».
472 переглядів

Катерина Деготь (кураторка). Якщо/Если/If: Украинское искусство на переломе

Тамара Злобіна ・ Березень 2014
Пермь: 2010.
Каталог выставки в Музее современного искусства PERMM, 21 мая – 10 июля 2010
Дві великі виставки українського мистецтва, проведені 2010 року за кордоном – у Росії та Польщі – мали на меті репрезентувати місцеву арт-сцену як специфічне явище, продемонструвати її ориґінальність у міжнародному контексті. Але ідеологія кураторських рішень в обох випадках досить відмінна. «Український зріз» був проєктом-запрошенням до діялогу між мистецькими середовищами сусідніх країн. Натомість виставка у далекій Пермі стала репрезентативною, розрахованою на зовнішню публіку.
677 переглядів