Оскільки локації Київської школи зосередилися переважно в пам’ятках радянського модернізму, чималий обсяг книжки присвячено саме їм. Загалом авторів книжки (більшість із яких причетна до Центру візуальної культури) вирізняє виважене й тактовне ставлення до радянського спадку архітектури, яка, коли йдеться про модернізм 1960–1970-х років, постала радше всупереч примхам партійного керівництва. Такий погляд резонує з процесами декомунізації в Україні. Будинок одягу на Львівській площі, «Тарілку» на Либідській чи Будинок кіна неподалік від «Олімпійської» описано як знакові, але покинуті й застиглі
Монографія підсумовує дослідження спадщини Михайла Бойчука і представників його школи, яке здійснила Людмила Соколюк. На основі архівних матеріялів, мемуарів сучасників і публікацій авторка пропонує культурологічний аналіз художніх творів Бойчука як універсального митця початку ХХ століття. Уперше ґрунтовно досліджено художні досягнення Бойчука та його учнів, їхню творчість проаналізовано в контексті творчости представників інших мистецьких напрямків; висвітлено місце Бойчука в історії українського мистецтва першої третини ХХ століття. Авторка прагне якнайповніше розкрити сутність бойчукізму..
Статті присвячено найяскравішим (або ж найзагадковішим) представникам української музики в найширших контекстах — часовому, географічному та міждисциплінарному.
Вперше у вітчизняній науці запропоновано комплексне, масштабне дослідження взаємозв’язків творчости Тараса Шевченка з фольклором в усій їх багатобарвній складності, а також методологічно обґрунтовану програму дальшої пошукової роботи. В основу монографії покладено книжку «Тарас Шевченко і фольклор», що вийшла 2011 р. малим накладом в...
За інших обставин доля доньки київського письменника Юрія Мокрієва (написання їхніх прізвищ за документами не збігається) могла би скластися інакше. 1955 року вона закінчила Київську музичну десятирічку, де була однією з найкращих учениць.
Дослідник знаходить точки перетину між природою европейського екзистенціялізму і творчістю українських композиторів 1920-х років, зокрема камерно-вокальною лірикою Бориса Лятошинського, фортепіянними мініятюрами Ігоря Белзи, а також польських львів’ян Тадеуша Зиґфріда Касерна та Юзефа Кофлєра.
28 січня Матвій узявся до створення серії, борючись, як він сам розповідає, із собою, із матеріялом, іще не утрамбованим пам’яттю, із власним тілом, яке...
Читаючи ці тексти після грудня 2013-го – січня 2014-го, вкотре дивуєшся, наскільки реальним може стати те, що ще вчора здавалося просто «витвором творчої фантазії».
Каталог выставки в Музее современного искусства
PERMM, 21 мая – 10 июля 2010
Дві великі виставки українського мистецтва, проведені 2010 року за кордоном – у Росії та Польщі – мали на меті репрезентувати місцеву арт-сцену як специфічне явище, продемонструвати її ориґінальність у міжнародному контексті. Але ідеологія кураторських рішень в обох випадках досить відмінна. «Український зріз» був проєктом-запрошенням до діялогу між мистецькими середовищами сусідніх країн. Натомість виставка у далекій Пермі стала репрезентативною, розрахованою на зовнішню публіку.
