Станіслав Росовецький. Шевченко і фольклор

・ Квітень 2015
Київ: Критика, 2015.
Вперше у вітчизняній науці запропоновано комплексне, масштабне дослідження взаємозв’язків творчости Тараса Шевченка з фольклором в усій їх багатобарвній складності, а також методологічно обґрунтовану програму дальшої пошукової роботи. В основу монографії покладено книжку «Тарас Шевченко і фольклор», що вийшла 2011 р. малим накладом в...
574 переглядів

Галина Мокреева. Статьи, письма, воспоминания

Юлія Бентя ・ Лютий 2015
Київ: Дух і Літера, 2013.
Составитель Игорь Блажков
За інших обставин доля доньки київського письменника Юрія Мокрієва (написання їхніх прізвищ за документами не збігається) могла би скластися інакше. 1955 року вона закінчила Київську музичну десятирічку, де була однією з найкращих учениць.
304 переглядів

Ігор Савчук. Камерна музика 1920-х в Україні. Спроба філософського осмислення

Юлія Бентя ・ Лютий 2015
Київ: Фенікс, 2012.
Дослідник знаходить точки перетину між природою европейського екзистенціялізму і творчістю українських композиторів 1920-х років, зокрема камерно-вокальною лірикою Бориса Лятошинського, фортепіянними мініятюрами Ігоря Белзи, а також польських львів’ян Тадеуша Зиґфріда Касерна та Юзефа Кофлєра.
187 переглядів

Травма і катастрофа. Стіна-2014 Матвія Вайсберга

Олександр Чертенко ・ Вересень 2014

28 січня Матвій узявся до створення серії, борючись, як він сам розповідає, із собою, із матеріялом, іще не утрамбованим пам’яттю, із власним тілом, яке...

813 переглядів

Оксана Дудко (упорядниця). Драма.UA

Юлія Бентя ・ Березень 2014
Львів: artarea, 2013.
Читаючи ці тексти після грудня 2013-го – січня 2014-го, вкотре дивуєшся, наскільки реальним може стати те, що ще вчора здавалося просто «витвором творчої фантазії».
267 переглядів

Катерина Деготь (кураторка). Якщо/Если/If: Украинское искусство на переломе

Тамара Злобіна ・ Березень 2014
Пермь: 2010.
Каталог выставки в Музее современного искусства PERMM, 21 мая – 10 июля 2010
Дві великі виставки українського мистецтва, проведені 2010 року за кордоном – у Росії та Польщі – мали на меті репрезентувати місцеву арт-сцену як специфічне явище, продемонструвати її ориґінальність у міжнародному контексті. Але ідеологія кураторських рішень в обох випадках досить відмінна. «Український зріз» був проєктом-запрошенням до діялогу між мистецькими середовищами сусідніх країн. Натомість виставка у далекій Пермі стала репрезентативною, розрахованою на зовнішню публіку.
524 переглядів

Віталій Чернецький. Картографуючи посткомуністичні культури. Росія та Україна в контексті глобалізації

・ Травень 2013
Київ: Критика, 2013.
З англійської переклали Катерина Ботанова, Ольга Кирилова, Тетяна Кононенко
Історик літератури та кіна, критик і перекладач Віталій Чернецький, залучаючи до обговорення дискусії про постмодернізм, постколоніялізм і посткомунізм, аналізує на матеріялі постсовєтської літератури, а також інших мистецтв (архітектури, живопису, кіна, перформансу тощо) нові явища і тенденції в культурі України та Росії, що постали впродовж останніх десятиріч ХХ – початку XXI століття, картографує їх і ставить у щільний контекст соціокультурних трансформацій.
1474 переглядів

Віталій Жежера. Микола Яковченко. Пам’ятник невідомому актору

Юлія Бентя ・ Лютий 2013
Київ: Музична Україна, 2011.
Для театрального критика Віталія Жежери, здається, набагато важливішим є не утвердити Яковченка у статусі одного з найвидатніших наших комедіянтів, а якраз навпаки – показати глибину і різнобічність його акторського обдарування, віднайти трагічні підтексти численних анекдотів про Яковченка у його непростій і досі до ладу не вивченій біографії (особливо це стосується кінця 1910-х – початку 1920-х років)
205 переглядів

Мені здається, що надто стерильний, пуристичний підхід до національної проблеми є невигідним для жодної нації. Тоді поляки не мають прав на Конрада й Аполінера,...

174 переглядів

Ганна Принц, Маріанна Копиця, Наталія Цимбаліста. Гмиря і Шостакович

Інна Писарська ・ Серпень 2012
Київ: Фонд Бориса Гмирі, 2006.
Якщо відсунути викривальну риторику, лишається невеликий масив документів, на які «нарощувалося» плакатне слово гнівної боротьби за правду, – 16 листів і 5 телеграм Шостаковіча до Гмирі, 2 чернетки листів і 2 телеграми у відповідь, рукопис вокального циклу «П’ятиденка» та Гмирині щоденникові записи періоду його спілкування з Шостаковічем.
272 переглядів