Віталій Жежера. Микола Яковченко. Пам’ятник невідомому актору

Юлія Бентя ・ Лютий 2013
Київ: Музична Україна, 2011.
Для театрального критика Віталія Жежери, здається, набагато важливішим є не утвердити Яковченка у статусі одного з найвидатніших наших комедіянтів, а якраз навпаки – показати глибину і різнобічність його акторського обдарування, віднайти трагічні підтексти численних анекдотів про Яковченка у його непростій і досі до ладу не вивченій біографії (особливо це стосується кінця 1910-х – початку 1920-х років)
358 переглядів

Мені здається, що надто стерильний, пуристичний підхід до національної проблеми є невигідним для жодної нації. Тоді поляки не мають прав на Конрада й Аполінера,...

311 переглядів

Ганна Принц, Маріанна Копиця, Наталія Цимбаліста. Гмиря і Шостакович

Інна Писарська ・ Серпень 2012
Київ: Фонд Бориса Гмирі, 2006.
Якщо відсунути викривальну риторику, лишається невеликий масив документів, на які «нарощувалося» плакатне слово гнівної боротьби за правду, – 16 листів і 5 телеграм Шостаковіча до Гмирі, 2 чернетки листів і 2 телеграми у відповідь, рукопис вокального циклу «П’ятиденка» та Гмирині щоденникові записи періоду його спілкування з Шостаковічем.
458 переглядів

Анатолій Лащенко. З історії київської хорової школи

Юлія Бентя ・ Серпень 2012
Київ: Музична Україна, 2007.
Побіжно минаючи VI–XIX століття, від 32-ї сторінки Анатолій Лащенко вибудовує детальну хроніку хорового мистецтва Києва XX століття. Треба чесно визнати: у назві книжки бракує цього важливого для читача часового орієнтиру, а отже – точного окреслення професійної спеціялізації автора, який навряд чи міг змагатися з найкращими вітчизняними знавцями музичних ділянок медієвістики, літургіки, барока тощо.
399 переглядів

Євґеній Добрєнко, Татьяна Круґлова, Валентина Хархун... Studia Sovietica. Випуск II: Семіосфера радянської культури: знаки і значення

Олена Заплотинська ・ Травень 2012
Київ, Ніжин: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, НАН України, Видавець ПП Лисенко М. М., 2011.
Головною функцією соцреалістичної літератури та мистецтва було виробництво радянської реальности через її естетизацію. Під таким кутом зору соцреалізм бачиться не ідеологічним інструментом для пропаґанди радянського способу життя, а як фабрика творення образів, які через сприйняття ставали частиною реальности: споживаючи продуковані соцреалістичним мистецтвом образи, люди бачили світ таким, яким воно його подавало.
306 переглядів

Оксана Косміна. Традиційне вбрання українців. У 2-х книгах

Марина Гримич ・ Квітень 2012
Київ: Балтія-друк, 2008.
Видання оприлюднює те, що впродовж років, а часом і десятиліть, ховалося в музейних фондах і приватних колекціях. За сприяння видавців було виконано цикл фотосесій із живими моделями, які демонструють традиційні костюмні комплекси, характерні для різних історико-етнографічних зон України.
607 переглядів

Гліб Вишеславський, Олег Сидор-Гібелинда. Термінологія сучасного мистецтва. Означення, неологізми, жаргонізми сучасного візуального мистецтва України

Анастасія Нечипоренко ・ Лютий 2012
Київ, Париж: Terra Incognita, 2010.
Книжка Гліба Вишеславського та Олега Сидора-Гібелинди – результат творчого тандему митця і критика мистецтва – безпрецедентна спроба самоопису культурної ситуації пострадянського часу у сфері візуального мистецтва. Всі тексти насичено «живим» матеріялом культурного процесу другої половини XX – початку XXI століття, активними учасниками якого були й самі автори.
629 переглядів

Влодко Кауфман, Богдан Шумилович, Ганна Рудик.... Альманах Інституту актуального мистецтва

Тамара Злобіна ・ Лютий 2012
Львів: Дзиґа, 2010.
Випуск 3 На межі: абстрактне versus реальне
Альманах, виданий 2010 року з нагоди львівського Тижня актуального мистецтва (ТАМ) і присвячений концептуальній темі фестивалю «На межі: абстрактне versus реальне», варто гортати від кінця – від простого до складного.
454 переглядів

Олена Ущапівська. Культурно-мистецьке життя Донеччини (кінець XIX – початок XXI ст.)

Любов Морозова ・ Лютий 2012
Київ: Парапан, 2011.
Розглянуто творчість донецьких композиторів останньої третини XX – початку XXI століття: саме в цей час, уважає дослідниця, на Донеччині сформувалася перша професійна композиторська школа. Пізню появу професійної музичної освіти Ущапівська пояснює відсутністю історично складених народних і професійних традицій, а також «пануванням у соціяльній структурі Донбасу культурно-естетичних запитів робітничого класу».
362 переглядів

Упорядник Степан Мишанич . Михайло Драгоманов. Фольклористичні студії

Світлана Хутка ・ Жовтень 2011
Донецьк: Норд-Прес, 2006.
Під спільними обкладинками кількатомника Михайла Драгоманова зібрано його давні книжки, що давно вже стали бібліографічною рідкістю. Упорядник цього факсимільного перевидання Степан Мишанич написав для нього вступну статтю, де серед іншого він звертає увагу на деякі «фольклористичні аберації» Драгоманова й окреслює контури порівняльного методу, до якого той удавався, студіюючи фольклор.
297 переглядів