Татьяна Таирова-Яковлева (сост.). Батуринский архив и другие документы по истории Украинского гетманства 1690–1709 гг.

Владислав Яценко ・ Вересень 2016
Санкт-Петербург: Дмитрий Буланин, 2014.
Комплекс документів, що їх виявила петербурзька україністка Татьяна Таїрова-Яковлєва, більшість із яких уже три століття вважали втраченими у вогні підпаленої за наказом Алєксандра Мєншикова гетьманської столиці, висвітлює низку білих плям у діяльності Івана Мазепи.
1392 переглядів

В. Безпалько, М. Висотін, І. Ворончук, М. Кучерук, Ю. Чубик . Українське повсякдення ранньомодерної доби: збірник документів

Андрій Блануца ・ Червень 2016
Київ: Фенікс, 2014.
Випуск 1: Волинь XVI століття
Збірник документів, що його упорядкували працівники НДІ українознавства МОН України, започатковує видання «Серії документальних джерел». Його завдання — «показати різноманітні аспекти повсякдення української людності, що фіксують буденне життя звичайних, так званих “маленьких людей”, які не впливали на глобальні історичні події, проте піддавалися їх жорсткому тиску, переживаючи різні життєві колізії».
712 переглядів

-. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Випуск 8: Давнє населення заходу України: екологія, історія, культура

Редакція Критики ・ Листопад 2003
Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2002.
Видавці цього археологічного збірника присвятили черговий його випуск одразу двом ювілеям: 60-річчю діяльности Відділу археології Інституту українознавства імені Крип’якевича та 100-річчю від дня народження українського археолога Маркіяна Смішка, котрий був його першим завідувачем.
238 переглядів

Петро Толочко, Микола Котляр, Олексій Толочко. Заснування Софійського собору в Києві: проблема нових датувань - Матеріали Круглого столу (7 квітня 2010 р., м. Київ)

Вадим Арістов ・ Грудень 2010
Київ: Інститут історії України НАНУ, Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури і туризму України, 2010.
Круглий стіл, матеріяли якого склали цей збірник, скликано через проблему, яка вийшла за межі наукового середовища й набула особливого розголосу. Працівниця заповідника Надія Нікітенко висловила гіпотезу про те, що собор побудовано не за Ярослава Мудрого, як традиційно пишуть в історіографії, а раніше, 1011 року, ще за Володимира. Більшість українських і закордонних науковців вважає висновки Нікітенко недостатньо обґрунтованими, а подання до ЮНЕСКО – поспішним, і саме суперечкам довкола дати заснування Софії було присвячено зібрання науковців.
829 переглядів