Напруга між візіями Заходу та Росії щодо нового порядку в Европі існувала від найперших днів епохи після «холодної війни». Захід зосереджувався на поширенні...

41 переглядів

Як приборкати тирана

Дмитро Шевчук ・ Квітень 2018

Тиранія утверджується тоді, коли по­літичний світ починає занурювати­ся в темряву. Ця загроза супрово­джує політику від самого її початку. Хтось каже, що це...

932 переглядів

Чому ж більшовицький державний переворот у Петрограді, проти якого виступав майже весь політичний клас Росії і навіть деякі більшовики, відбувся настільки...

1796 переглядів

Лєнін, «Великоросія» та Україна

Роман Шпорлюк ・ Червень 2017

«Аналізуючи історію міжнародних відносин у сучасну добу, — писав Джордж Фрост Кенан 1995 року, — годі знайти дивнішу, вражаючішу і, на перший погляд,...

1129 переглядів

Лютневу революцію, яка спричинила повалення династії Романових, з ентузіязмом зустріла більшість населення Російської імперії. Філософ Фьодор Стєпун — свідок тих...

1510 переглядів

Валерій Левченко, Микола Кучеренко, Олена Кохан та ін. Краєзнавство, № 1–2

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Київ: Національна спілка краєзнавців України, 2016.
За цьогорічною традицією соціогуманітарних видань у першому спареному числі часопису першу рубрику присвячено ювілеєві Михайла Грушевського. Ориґінальні матеріяли про науковця подають дослідники з Києва та Одеси. Ростислав Конта (Київ) аналізує реґіонально-історичні дослідження Грушевського в оцінці істориків декількох поколінь, які вивчали його спадщину. Про постать історика як людини і науковця
262 переглядів

Александр Груша. Документальная письменность Великого княжества Литовского (конец XIV — первая треть XVI в.)

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Минск: Беларуская навука, 2015.
У праці білоруського литуаніста Аляксандра Груші розглянуто формування писемної культури Великого князівства Литовського, а спосіб, у який розв’язано це питання, можна зарахувати до новітніх дослідницьких методик. Зокрема, історик застосував соціокультурний підхід у вивченні правового документа як головного рушія соціяльно-правових та соціяльно-економічних змін у ВКЛ. Згідно з концепцією автора, наслідком поширення документа у правовому полі ВКЛ були кардинальні «новини» у державі, адже «документ значно обмежив сферу дії усного слова, замінив його на відповідальних і значущих ділянках...
239 переглядів

Володимир Милько. Українське представництво в Державній думі Російської імперії (1906–1917)

Андрій Блануца ・ Березень 2017
Київ: Інститут історії України НАН України, 2016.
У Російській імперії парламентські структури було запроваджено чи не найпізніше на европейському континенті. Російський парламент утворився внаслідок низки реформ другої половини XIX століття та компромісу царської влади й соціяльних станів і груп, що стали активними політичними гравцями на початку XX століття, особливо після Російської революції 1905 року (за часів правління московських царів кінця XVI — XVII століття його історичним аналогом була Державна дума). Володимир Милько вперше в українській історіографії порушує питання про українських парламентарів у Державних думах Російської...
335 переглядів

Вибори в США: Vae Victis

Галина Герасим, Павло Шаповал ・ Січень 2017

Коли кандидатом від Республіканської партії на виборах президента США став Доналд Трамп, представники Демократичної партії здебільшого раділи. Кандидат, який...

596 переглядів

Політичну історію постсовєтських народів можна описати в термінах конфлікту між тенденціями персоналістичного авторитаризму і парламентської демократії....

1387 переглядів