Вихід Григорія Грабовича у другий тур конкурсу на здобуття премії імені Тараса Шевченка спровокував низку нападів на особу науковця та його праці. Представники...

9211 переглядів

Расизм у моєму університеті звичний, він як повітря — розлитий всюди. Ніхто не переймається ані пошуком коректніших назв (Африканці? Чорні? Неґри? Блек? Люди...

2416 переглядів

Український політичний режим є переважно неопатримоніяльним: йому притаманні відсутність чіткого розподілу соціюму на публічну та приватну царини і схильність...

1800 переглядів

Не наукові досягнення й академічні чесноти рухають нині кар’єру в пострадянському університеті, а сприятливі соціяльні зв’язки, лояльність до інституції, часто...

1563 переглядів

В. М. Духопельников. История России XII–XVIII вв. Учебное пособие

Андрій Домановський ・ Червень 2006
Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2005.
Охоплюючи період від XII до XVIII століть, автор дотримується усталеної в історіографії схеми викладу, виділення традиційних проблемних питань та основних висновків. Виклад історії розділено на два значних періоди: «Середньовічна Русь» (XII – кінець XVI століття) і «Новий період в історії Росії» (рубіж XVI–XVII століть – кінець XVIII століття).
218 переглядів

В. В. Калініченко, І. К. Рибалка. Історія України. Частина ІІІ: 1917–2003. Підручник для історичних факультетів вищих навчальних закладів

Андрій Домановський ・ Червень 2006
Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2004.
Хронологічні рамки підручника зумовлені українським виміром «короткого історичного XX століття» із доповненням «історичним» (від 1991 року) та календарним XXI сторіччям. Пропоновані terminus post quaem та terminus ante quaem вигідно відрізняють книгу від широко розповсюдженого підручника «Новітня історія України: 1900–2000» (Київ, 2000), хронологічні межі якого задано суто «механічно».
574 переглядів

Володимир Різун. Основи журналістики у відповідях та заувагах

Ксеня Харченко ・ Червень 2006
Київ: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2004.
Автор свідомий того, що «журналістика в суспільстві для чогось існує, тобто вона має смисл». Пояснюючи завдання журналістики як професії, зіставляє її з так званою другою найдавнішою професією: «Жінка природно втішає, задовольняє чоловіка. Це професія? Ні». І знов апелює до «основних інстинктів»: «Трагікомічною ситуацією для майстра є ситуація, коли треба їсти, а нічого, треба кохатися, а ні з ким, треба поговорити, а ні про що».
248 переглядів

Правнича наука і ВАК

Всеволод Речицький ・ Березень 2005

По суті, ситуація, коли українські правознавці в офіційних обставинах говорять одне, а в неофіційних зовсім інше, не дивує. У посттоталітарній країні це радше...

140 переглядів

Університет: криза ідентичности

Михайло Мінаков ・ Березень 2003

Воля пізнавати є незаперечним фактом людського життя, але суспільне її інституювання відбулося доволі пізно, – принаймні, після виникнення держави. Школи й...

123 переглядів

Чи має Україна істориків?

Сергій Кравченко ・ Квітень 2001

Якість історичної освіти залишається вкрай низькою: основним джерелом набуття знань є самоосвіта. Але відомо, що далеко не все зберігається в книжках, найцінніше...

17 переглядів