Вихід Григорія Грабовича у другий тур конкурсу на здобуття премії імені Тараса Шевченка спровокував низку нападів на особу науковця та його праці. Представники...

10226 переглядів

Расизм у моєму університеті звичний, він як повітря — розлитий всюди. Ніхто не переймається ані пошуком коректніших назв (Африканці? Чорні? Неґри? Блек? Люди...

2887 переглядів

Український політичний режим є переважно неопатримоніяльним: йому притаманні відсутність чіткого розподілу соціюму на публічну та приватну царини і схильність...

2022 переглядів

Не наукові досягнення й академічні чесноти рухають нині кар’єру в пострадянському університеті, а сприятливі соціяльні зв’язки, лояльність до інституції, часто...

1815 переглядів

В. М. Духопельников. История России XII–XVIII вв. Учебное пособие

Андрій Домановський ・ Червень 2006
Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2005.
Охоплюючи період від XII до XVIII століть, автор дотримується усталеної в історіографії схеми викладу, виділення традиційних проблемних питань та основних висновків. Виклад історії розділено на два значних періоди: «Середньовічна Русь» (XII – кінець XVI століття) і «Новий період в історії Росії» (рубіж XVI–XVII століть – кінець XVIII століття).
398 переглядів

В. В. Калініченко, І. К. Рибалка. Історія України. Частина ІІІ: 1917–2003. Підручник для історичних факультетів вищих навчальних закладів

Андрій Домановський ・ Червень 2006
Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2004.
Хронологічні рамки підручника зумовлені українським виміром «короткого історичного XX століття» із доповненням «історичним» (від 1991 року) та календарним XXI сторіччям. Пропоновані terminus post quaem та terminus ante quaem вигідно відрізняють книгу від широко розповсюдженого підручника «Новітня історія України: 1900–2000» (Київ, 2000), хронологічні межі якого задано суто «механічно».
939 переглядів

Володимир Різун. Основи журналістики у відповідях та заувагах

Ксеня Харченко ・ Червень 2006
Київ: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2004.
Автор свідомий того, що «журналістика в суспільстві для чогось існує, тобто вона має смисл». Пояснюючи завдання журналістики як професії, зіставляє її з так званою другою найдавнішою професією: «Жінка природно втішає, задовольняє чоловіка. Це професія? Ні». І знов апелює до «основних інстинктів»: «Трагікомічною ситуацією для майстра є ситуація, коли треба їсти, а нічого, треба кохатися, а ні з ким, треба поговорити, а ні про що».
409 переглядів

Правнича наука і ВАК

Всеволод Речицький ・ Березень 2005

По суті, ситуація, коли українські правознавці в офіційних обставинах говорять одне, а в неофіційних зовсім інше, не дивує. У посттоталітарній країні це радше...

335 переглядів

З. І. Хижняк. Ректори Києво-Могилянської академії 1615–1817

Редакція Критики ・ Березень 2003
Київ: Видавничий дім «KM Akademia», 2002.
Не секрет, що в Україні видання біографічних довідників, зокрема біографічних словників викладачів і вихованців навчальних закладів, яке мало добрі традиції у XIX – на початку XX століття, за радянських часів повністю занепало. Тому появу таких видань, як нова книжка Зої Хижняк, не можна не вітати. Довідник містить короткі, але інформативні...
14 переглядів

Зоя Хижняк. Києво-Могилянська Академія: Історичний нарис

Редакція Критики ・ Березень 2003
Київ: Видавничий дім «KM Akademia», 2002.
Безпретензійна невеличка брошура історика і викладача Києво-Могилянської Академії розрахована насамперед на абітурієнтів цього відродженого десять років тому навчального закладу. Зоя Хижняк подає короткий опис історії виникнення та розвитку академії в XVII – на початку XIX століття (до закриття її в 1817 році), висвітлено постаті діячів, які...
14 переглядів