Вихід Григорія Грабовича у другий тур конкурсу на здобуття премії імені Тараса Шевченка спровокував низку нападів на особу науковця та його праці. Представники...

8419 переглядів

Расизм у моєму університеті звичний, він як повітря — розлитий всюди. Ніхто не переймається ані пошуком коректніших назв (Африканці? Чорні? Неґри? Блек? Люди...

1975 переглядів

Український політичний режим є переважно неопатримоніяльним: йому притаманні відсутність чіткого розподілу соціюму на публічну та приватну царини і схильність...

1578 переглядів

Не наукові досягнення й академічні чесноти рухають нині кар’єру в пострадянському університеті, а сприятливі соціяльні зв’язки, лояльність до інституції, часто...

1346 переглядів

В. М. Духопельников. История России XII–XVIII вв. Учебное пособие

Андрій Домановський ・ Червень 2006
Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2005.
Охоплюючи період від XII до XVIII століть, автор дотримується усталеної в історіографії схеми викладу, виділення традиційних проблемних питань та основних висновків. Виклад історії розділено на два значних періоди: «Середньовічна Русь» (XII – кінець XVI століття) і «Новий період в історії Росії» (рубіж XVI–XVII століть – кінець XVIII століття).
61 переглядів

В. В. Калініченко, І. К. Рибалка. Історія України. Частина ІІІ: 1917–2003. Підручник для історичних факультетів вищих навчальних закладів

Андрій Домановський ・ Червень 2006
Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2004.
Хронологічні рамки підручника зумовлені українським виміром «короткого історичного XX століття» із доповненням «історичним» (від 1991 року) та календарним XXI сторіччям. Пропоновані terminus post quaem та terminus ante quaem вигідно відрізняють книгу від широко розповсюдженого підручника «Новітня історія України: 1900–2000» (Київ, 2000), хронологічні межі якого задано суто «механічно».
267 переглядів

Володимир Різун. Основи журналістики у відповідях та заувагах

Ксеня Харченко ・ Червень 2006
Київ: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2004.
Автор свідомий того, що «журналістика в суспільстві для чогось існує, тобто вона має смисл». Пояснюючи завдання журналістики як професії, зіставляє її з так званою другою найдавнішою професією: «Жінка природно втішає, задовольняє чоловіка. Це професія? Ні». І знов апелює до «основних інстинктів»: «Трагікомічною ситуацією для майстра є ситуація, коли треба їсти, а нічого, треба кохатися, а ні з ким, треба поговорити, а ні про що».
82 переглядів

Правнича наука і ВАК

Всеволод Речицький ・ Березень 2005

По суті, ситуація, коли українські правознавці в офіційних обставинах говорять одне, а в неофіційних зовсім інше, не дивує. У посттоталітарній країні це радше...

7 переглядів

Про псевдонауковців і профілактику країни

Профілактика, внутрішня гігієна суспільства - надзвичайно важливі речі. Це не попса, не скандали, не сенсації, які - мов та солодка вата на атракціонах заїжджого парку розваг - швидко розкуповуються і споживаються масами. На «здоровій» їжі для суспільства складно заробити великі статки, мати велику популярність, політичний вплив, а в Україні - взагалі неможливо. І проте вона - життєво необхідна...
Олег Коцюба22 грудня 2015

Реформа вищої освіти: компроміс стейкхолдерів

Ситуація, яка складається довкола імплементації закону “Про вищу освіту”, була визначена значною мірою поспішним ухваленням закону. Новий закон є доволі суперечливим та незавершеним. Він став результатом компромісу стейкхолдерів, а не результатом роботи незалежних освітніх експертів. Поспішне ухвалення закону було обумовлено виключно міркуваннями політичної доцільності.
Юрій Федорченко27 березня 2015