Рік ХХ, Число 1–2 (219–220)

Лютий 2016

Книжкові рецензії у цьому числі

В. Безпалько, М. Висотін, І. Ворончук, М. Кучерук, Ю. Чубик Українське повсякдення ранньомодерної доби: збірник документів
Муэддин Хайруддинов, Сейран Усеинов Этикет крымских татар. Эдепнаме
Яцек Хробачинський , Йоанна Любецька, Войцех Строковський , Аліція Бялецька Kobiety wojny. Między zbrodnią a krzykiem o godność
Тарас Прохасько Одної і тої самої
Ольга Балашова, Лизавета Герман (упорядниці) Искусство украинских шестидесятников
Катя Петровська Мабуть Естер. Історії
Барбара Кассен Більше однієї мови
Олександр Габович, Володимир Кузнєцов, Надія Семенова Українська фундаментальна наука і європейські цінності
Оксана Луцишина Любовне життя
Андрей Россомахін (упоряд. та голов.ред.), Анна Біла (упоряд. та голов.ред.) Михайль Семенко и украинский панфутуризм
Мар’яна Ліщинська Бузькові вогники
Вітольд Ґомбрович Транс-Атлантик
Roman Koropeckyj, Taras Koznarsky, Maxim Tarnawsky (eds.) Жнива: Essays Presented in Honor of George G. Grabowicz on His Seventieth Birthday

Про це число

Число «Критики» за січень-лютий 2016 року відкриває стаття Миколи Гоманюка, в якій автор обговорює вжиток позначень «Таврія» та «Таврида» і їх вплив на соціяльний та політичний контекст країни. Автор також відслідковує еволюцію цих термінів від часів Російської імперії та громадянської війни початку 20-го століття аж до сучасних потуг з «декомунізації».

Юрій Радченко та Іван Патриляк оглядають науково-популярне видання директора Інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича – «Історія з грифом "Секретно". Українське ХХ століття». Як дослідник Голокосту, Радченко зосереджується на історії українсько-єврейських стосунків, в той час як Патриляк обговорює історію українського націоналізму та визвольного руху 1920-1950-х років і польсько-український конфлікт.

У цьому числі «Критика» також приділяє увагу нещодавньому виходові у світ в Українському науковому інституті Гарвардського університету двотомного фестшрифту на честь професора Григорія Грабовича, головного редактора цього часопису і видавництва. Відтак у числі надруковано перекладений і уточнений біографічний нарис професора Грабовича, що його для фестшрифту склала Галина Гринь на основі інтерв'ю із науковцем. Під назвою «Тексти і перспективи» число також друкує скорочений текст виступу професора Грабовича в Національному музеї Тараса Шевченка під час зустрічі 15 січня 2015 року, у розпал кампанії проти номінування шевченкознавця на Національну премію ім. Т. Шевченка. Стаття торкається таких тем, як різниця між західним і українським літературознавством, концепція міту, парадоксальні моменти у біографіях Тараса Шевченка, Адама Міцкевича та Алєксандра Пушкіна, поезія Павла Тичини та інші аспекти праці науковця в українознавстві протягом майже половини сторіччя. 

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!