Рік XIX, Число 7-8 (213-214)

Серпень 2015

Книжкові рецензії у цьому числі

Укладачки і наукові редакторки Олена Боряк, Марія Маєрчик Етнографія статевого життя й тілесності: Збірник статей
Омелян Пріцак, Юрій Луцький Colloquia Epistolaria
Оксана Забужко, Сергій Жадан, Марія Стєпанова, Маріюс Івашкявічус, Ярослав Грицак, Павел Смоленський, Ярослав Куїш, Кароліна Віґура, Вільфрид Їльґе, Соня Марґоліна, Ґерд Кьонен, Юрко Прохасько, Катарина Раабе Gefährdete Nachbarschaften — Ukraine, Russland, Europäische Union. Herausgegeben von Katharina Raabe
УКРАЇНСЬКА МУЗИЧНА ГАЗЕТА № 1,2
Нина Герасимова-Персидская Музыка. Время. Пространство
Юлія Мусаковська Полювання на тишу
Волинь 1943 «Ї», № 74, 2013
Ірина Шувалова Ос
Енцо Рестаньйо, Саале Кареда, Леопольд Бравнайс, Єлєна Токун, Арво Пярт Арво Пярт: беседы, исследования, размышления
Борис Херсонський Открытый дневник
Тарас Возняк Феномен місця

Про це число

Число «Критики» за липень-серпень 2015 року відкривається статтею «Велика міґрантська родина» російської журналістки Світлани Філонової, котра тепер мешкає в Україні. Стаття обговорює питання вимушеної міґрації у історичному вимірі Російської імперії та Совєтського Союзу. Українська дослідниця з Донецька Катерина Яковленко, котра тепер мешкає у Києві, обговорює питання індивідуальної та колективної пам'яти у статті «"Наша" нова пам'ять». Італійський дослідник Алесандро Акілі, науковий стипендіят в Українському науковому інституті Гарвардського університету, у статті «Василь Стус і смерть» обговорює питання смерті у творчості та житті визначного українського поета.

У статті на спомин про Віктора Дудка, Олесь Федорук описує науковий внесок та талант науковця, а також згадує й інших спочилих недавно науковців, котрі віддали своє життя на розвиток української гуманітарної науки. У статті «Вибраний простір. Література в Центрально-Східній Европі після 1989 року» відома німецька видавчиня, редакторка та невтомна популяризаторка східноевропейської літератури Катарина Раабе описує шлях багатьох молодих поетів зі Східної Европи у досягненні західного читача. Львівська літературознавиця Олена Галета у статті «Нью-Йоркська група: знову і вперше» оглядає нову книгу Марії Ревакович, котру вона ставить у контекст «невидимости» українського письма цього періоду (до 1955 року). 

Натомість український поет та літературознавець Василь Махно, котрий мешкає у Нью-Йорку, не може скаржитися на невидимість: як еміґрант у 21-му столітті, він насолоджується перевагами активного міжнародного культурного обміну. Своїми враженнями від Ізраїлю поет ділиться у статті «Цвіркуни і горлиці» зі збірки «Єрусалимські поеми», що незабаром вийде друком у видавництві «Критика».

Число завершує стаття «Шумики, шуми і шумища, та все ж трохи й музики» ще одного україно-американця - композитора й музиканта Леоніда Грабовського. Стаття пропонує огляд експериментальної та електронної музики у 20-му ст., а також піддає критиці деякі останні напрямки, котрі автор зустрів на Електроакустичному музичному фестивалі у Нью-Йорку.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!