Рік XIX, число 9-10 (215-216)

Жовтень 2015

Книжкові рецензії у цьому числі

Вячеслав Насєвіч, Віктар Цемушав, Міхаіл Спіридонав... Вялікі гістарычны атлас Беларусі у 3-х тамах
Pod redakcją M. Nagielskiego, K. Bobiatyńskiego i P. Gawrona Studia historyczno-wojskowe. Tom V
Анатолій Дністровий Глобус Карла Маркса
Олег Лишега Старе золото
Юлія Стахівська Verde [рослинність]
Валерий Вохмянин, Андрей Парамонов, Александр Подопригора Харьков освобожденный навсегда. Харьков Август 1943 г. Сборник документов и материалов
Мелінда Надь Абоньї Голуби злітають
Мартін Поллак Отруєні пейзажі
Упорядниці Віра Балдинюк, Анна Погрібна Як писати про культуру?
Хіроакі Куромія Зрозуміти Донбас
Галина Вдовиченко Маріупольський процес
Кирилл Галушко Майданный семестр
Василь Лісовий Спогади. Поезії

Про це число

Число «Критики» за вересень-жовтень 2015 року відкриває стаття критика та колумніста, президента українського ПЕН-клубу Миколи Рябчука «Російський стереотип українця: від імперської уяви до постімперської реальности». Рябчук відомий читачеві своїми ґрунтовними розробками цієї теми, і ця стаття є ще одним поглибленим історичним аналізом образу українця в російській уяві. Тема залишається актуальною, і навіть обізнані з нею знайдуть у цьому дописі нові виміри проблеми. 

Болгарський політолог Іван Крастев, голова ради Центру ліберальних стратегій (Софія, Болгарія), у статті «Як уникнути розпаду Европи» сам себе називає «експертом з дезінтеграції». Предметом його розгляду є новий парадокс, який постав у результаті европейської кризи та ситуації в Україні, а саме поява оновленого національного сентименту на рівні національних держав.

Едмунд С. Фелпс, Нобелівський лауреат 2006 року в галузі економіки, директор Колумбійського центру з вивчення капіталізму та суспільства, прагне відповісти на питання «Що не так із економіками Заходу?» в однойменній статті. Його теза полягає в тому, що люди прагнуть водночас і хорошої, і справедливої економіки, і дослідник спонукає читача поміркувати про обидва ці концепти. 

«Де межа між традицією як джерелом натхнення і традицією як каноном, котрий притуплює розум?» - відповідь на це питання у своєму нарисі «Невідомі землі» шукає українська критикиня та редакторка Катерина Ботанова. 

У жовтні 2015-го, під час Київської Бієннале та в рамках «Школи викраденої Європи» професорка історії Єльського університету Марсі Шор та український германіст і перекладач Юрко Прохасько обговорили концепти «правди» та «істини» в контексті знаної книжки Пітера Померанцева «Нічого правдивого й усе можливе». Стаття Марсі Шор «“Привид блукає Европою”: дисиденти, інтелектуали і нове покоління» є вдалим переднім словом до цієї дискусії, а есей Юрка Прохаська «Істинна правда» читається як післяслово до неї.

 

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!