Рік XX, число 5–6 (223–224)

Травень 2016

Книжкові рецензії у цьому числі

Генадзь Сагановіч, Кшиштоф Квятковський... ARCHE. Бітва пад Оршай: месца памяці і канфлікт інтэрпрэтацый
Наталя Сліж, Алег Ліцкевіч... ARCHE. Гарадзенскі міленіум
Неджа Келек, Василь Махно... ARCHE. Радзіма
Олександр (Ольгерд) Шлюбський, Лев Цвятков... ARCHE. Гістарыяграфія 1920-х гадоў: «доўгае XIX стагодзьдзе»
Ян-Вернер Мюлер, Райнгольд Фетер... Osteuropa, 2016, № 1–2. Gegen die Wand: Konservative Revolution in Polen
Мартин Малек, Еміль Сулейманов... Osteuropa. Ausgeklinkt Interventionismus in Russland und Ungarn
Andrzej Bobkowski Notatnik 1947–1960
Олексій Толочко, Олена Русина, Віктор Горобець... Влада і суспільство в Україні. Історичний контекст
Edited by Zbigniew Rau and Marek Tracz-Tryniecki Lanham Tocquevillian ideas: contemporary European perspectives
Карл-Германн Флах Влада і злиденність преси
Рей Брандон, Венді Лауер (ред.) Шоа в Україні: історія, свідчення, увічнення

Про це число

Число «Критики» за травень-червень 2016 року відкриває перша частина статті «Філологи-автономісти і автономія філології у пізньоімперській Росії: Ніколай Мар, Ян Бодуен де Куртене та Агатангел Кримський» Алєксандра Дмітрієва, історика науки та ідеології, провідного наукового співробітника Інституту гуманітарних історико-теоретичних досліджень ім.А.В.Полєтаєва Вищої школи економіки (Москва). У статті, що вперше була опубліковано у часописі Ab Imperio (2016, № 1), йдеться про життя та наукові погляди трьох відомих філологів «неросійських» етноконфесійних позицій. Дмітрієв розглядає їх як парадигматичні зразки політичних проєктів національної автономії протягом перших десятиліть ХХ століття і як частини загальніших концептуальних перетворень. Головні герої статті втілили у собі три головні парадигми політичної реакції на нову епістемологічну ситуацію. Мар стояв на позиціях модернізованої імперської політики, Бодуен де Куртене був федералістом, а Кримський розробив позицію, завдяки якій багато в чому став провісником раннього постколоніяльного аналізу 1950-х років.

У статті «Удавана нація» Вахтанґ Кебуладзе, доктор філософських наук, професор катедри теоретичної і практичної філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доцент катедри філософії та релігієзнавства НаУКМА, пише про трансформацію російської соціяльно-історичної реальности і природу російських правителів, що помилково ототожнюють владу з насильством. Автор порівнює сучасну Російську державу з вакуумом, який висмоктує сусідні країни.

Якобус Дельвайде, доктор філософії, політолог, історик і журналіст, досліджує недавні політичні події у Великій Британії в статті «Брекзит: вихід, безглуздя і трагедія». Цитуючи і коментуючи спостереження багатьох оглядачів, він пише, що організація референдуму мала подвійну мету: ведучи переговори про покращення співпраці з ЕС, особливо щодо мобільности робочої сили, і, отримавши це, еврофоби завдали удару по консерваторах та британській незалежности. Хоча все це приправлено внутрішніми турботами та питанням розвитку, результат референдуму сигналізує про неприємні для ЕС речі.

У своїй статті «Референдна демократія в Україні: історія і перспективи» видатний український адвокат і експерт з конституційного права Володимир Кампо аналізує характер національних референдумів в Україні від часу незалежності. Автор переконаний, що збалансоване законодавство про референдуми може запобігти вуличним протестам. Натомість проблеми, які можна було б розв'язати за допомогою референдуму, були вирішені Майданом.

Гарун Їлмаз, науковий співробітник Британської академії у Лондонському університеті королеви Марії, експерт з питань історії, політики, національних ідентичностей і політичної пропаганди в Україні, Центральній Азії і Кавказі, в своїй статті «Перемога демократії? Сили, що стоять за невдалим державним переворотом у Туреччині, та його наслідки для демократії» досліджує хід військового перевороту в Туреччині, що відбувся у ніч на 15 липня 2016 року.

Цієї осені «Критика» опублікує нову книгу Вячеслава Ліхачова, ізраїльського історика і громадського діяча, «Від Майдану праворуч. Революція, війна і ультраправі в Україні (2013–2016 роки)». Ми наводимо уривок з цієї книги «По обидва боки фронту», який розповідає про участь радикалів у протистоянні на Донбасі.

У статті «Бог і бляшанка аерозольної фарби з нами» Ґрейс Магоні, аспірантка слов'янських мов і літератур в Університеті штату Мічиган (від 2014/15 навчального року живе в Україні як стипендіятка програми Фулбрайта), розглядає постреволюційний стрит-арт в Україні. Це форма мистецтва, яка не тільки артикулює і поширює такі принципи, як гідність, свобода, солідарність, співпраця та соціальна відповідальність, а також формує громадський простір як місце для спілкування та залучення спільноти.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!