Рік XXІ, число 1–2 (231–232)

Січень 2017

Книжкові рецензії у цьому числі

Ярослав Калакура, Світлана Панькова та ін Український історичний журнал, 2016, № 3, 4
Микола Котляр, Олександр Іщенко та ін Український історичний журнал, 2016, № 1, 2
Редактори Владислав Гриневич та Павло-Роберт Маґочій Бабин Яр: Історія і пам’ять
За редакції Леона Кленицького та Джефрі Вайґодера Юдео-християнський діалог. Словник-довідник
Велвл Чернін Верлібри
Іґнацій Карпович Сонька
Віталій Жежера, Ольга Гембік Відкладене літо / Жінкам ніззя
Тадеуш Конвіцький Маленький апокаліпсис

Про це число

Число «Критики» 1–2 за 2017 рік відкриває стаття «“Ми живемо одним днем”. Тревелог» наукової працівниці Гарвардського університету Кресиди Аркрайт, яка досліджує щоденне життя переселенців та осіб, які вижили під час воєнних конфліктів, ґрунтуючись на польовій роботі з громадами, зокрема на сході України. Аркрайт оповідає історії вимушених переселенців, учасників волонтерських рухів, звичайних людей на підконтрольних та не підконтрольних урядові територіях. Намагаючись зрозуміти природу конфлікту на Донбасі, дослідниця не приймає наративу, заснованого на дихотомії – протиставленні російських терористів мирним прибічникам української єдности або мирних мешканців Донбасу фашистській хунті, залежно від точки зору мовця.

Максим Віхров – журналіст, магістр соціології, працював у Луганську до літа 2014 року. Нині живе та працює в Києві, спеціялізується на висвітленні та аналізі ситуації на Донбасі. У статті «Зайві люди. Як виживають в Україні переселенці з Донбасу» Віхров показує, що більше третини довоєнного населення Донбасу набули статусу внутрішньо переміщених осіб і нині змушені виживати у важких умовах. Більшість із них має туманні перспективи.

Оля Гнатюк, україністка, перекладачка, докторка гуманітарних наук (Dr. habil.), професорка Варшавського університету і Києво-Могилянської академії подає статтю «Жіноче обличчя українського модернізму» («Kobieca twarz ukraińskiego modernizmu»), яка є передмовою до авторської антології української жіночої прози міжвоєнного періоду «Modernistki. Antologia ukraińskiej prozy kobiecej 1914–1945». Антологія незабаром побачить світ у Польщі та в Україні. На думку дослідниці, однією з причин недостатньої представлености жінок у каноні зрілого українського модернізму є їхня подвійна марґінанлізація: як жінок та як авторок із Західної України.

У статті «Медія-досвід листування» Юлія Ємець-Доброносова оглядає перший том (1876–1897) листування Лесі Українки із нового видання листів письменниці – зі спеціяльним наголосом на медіях та культурі.

Роман Мних, доктор гуманітарних наук (Dr. habil.), професор Природничо-гуманітарного університету в Седльце (Польща), директор Інституту неофілології та міждисциплінарних досліджень, член правління Міжнародного фонду Івана Франка у статті «Не так тії вороги, як ті патріоти...» міркує про причини безпідставних нападок на опублікований 2016 року видавництвом «Критика» український переклад збірника статтей «Ivan Franko und die jüdische Frage in Galizien: interkulturelle Begegnungen und Dynamiken im Schaffen des ukrainischen Schriftstellers» (Göttingen: V&R unipress, Vienna University Press, 2016). 

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!