Рік XXI, число 9–10 (239–240)

Жовтень 2017

Книжкові рецензії у цьому числі

Тетяна Кочубінська (упор.) Паркомуна. Місце. Спільнота. Явище
Міхал Лучевський та інші Solidarność: krok po kroku. Solidarity: Step by Step
Ірина Червінська Світи і лабіринти
Ольга Бажан, Олег Бажан, Геннадій Боряк, Світлана Власенко (упор.) Чорнобиль. Документи Оперативної групи ЦК КПУ (1986–1988)
Євген Захаров (том 1), Василь Овсієнко (томи 1–4) (упор.) Українська Громадська Група сприяння виконанню Гельсінкських угод: У 4 томах
Володимир Горбулін (заг. ред.) Світова гібридна війна: український фронт
Катажина Квятковська-Москалевич Вбити дракона. Українські революції
Ірина Шувалова, Іван Рябчій, Тимофій Гаврилів... Кур’єр Кривбасу 2016, № 323–324–325
Тарас Малкович (упор.) Антологія молодої поезії США
Петро Мідянка, Назар Федорак, Василь Зеленчук Карпати на трьох
Прімо Леві Чи це людина
Джуліан Барнз Шум часу
Джим Моррісон Американська молитва
Кадзуо Ішігуро Не відпускай мене

Про це число

Вереснево-жовтневе число «Критики» за 2017 рік відкриває стаття «Система мертва. Хай живе система! Алгоритми, мережі та колючі дроти імперій» Світлани Матвієнко, доцента Школи комунікації Університету Саймона Фрейзера (Ванкувер, Канада). Світлана Матвієнко досліджує політичну економію інформаційних медій, соціяльні медії, медійну археологію інфрастуктури інтернету, теорію інформації, історію кібернетики та психоаналізу, інформаційні війни та кібервійни. У статті дослідниця аналізує постання нових форм інформаційного імперіялізму та мілітаризму, наслідки дії яких Україна відчуває сьогодні.

Даріуш Толчик, літературознавець, професор у департаменті славістики Університету Вірджинії (США), досліджує історію польської та російської літератур XX століття, зв’язок літератури й ідеології, історію совєтської культури, сталінізму та ҐУЛАҐу. Есей «Відкриття Архіпелаґу» він присвячує історії ҐУЛАҐу у сприйнятті західного читача та особливій ролі роману Алєксандра Солженіцина у відкритті правди про трагічні сторінки совєтської історії.

Костянтин Федоренко та Андреас Умланд, наукові співробітники Інституту Евроатлантичного співробітництва (Київ) у статті «Як вирішити дилему безпеки для України? Ідея коаліції Міжмор’я у Центрально-Східній Европі» досліджують концепт Міжмор’я. На думку авторів, безпека неприєднаних держав — України, Молдови, Грузії та Азербайджану — значною мірою залежала від успіху співпраці з певною стороною. Частковим вирішенням цієї проблеми для всіх східноевропейських країн – як тих, які перебувають у НАТО та ЕС, так і держав поза цими структурами, – є реставрація концепту Міжмор’я. Співпраця між країнами, розташованими між Балтійським та Чорним морями, може підвищити рівень безпеки у регіоні та покращити баланс сил у протистоянні з Росією.

Ганна Веселовська, театрознавиця, театральна критикиня, доктор мистецтвознавства, професорка катедри театрознавства Київського національного університету театру, кіна і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого у статті «Порт сучасного мистецтва» оглядає фестиваль «Porto Franko», який нещодавно відбувся в Івано-Франківську. Авторка демонструє, як фестивалю вдалося створити спільний для всього міста культурний та мистецький простір, в межах якого співіснують театр, музика, візуальні інсталяції, кіно та література. Веселовська стверджує, що головною властивістю сучасного мистецтва є його здатність проєктувати майбутнє, провокувати нове відчуття реальности та випробовувати нашу здатність перебувати тут і тепер.

Іншою основоположною властивістю мистецтва є здатність утримувати пам'ять про минуле. У статті «Кола пам’яті» наукова працівниця Дослідницької платформи «PinchukArtCentre», аспірантка катедри нових медій Львівського національного університету імені Івана Франка Катерина Яковленко, яка вивчає совєтську візуальну культуру та пропаґанду, робітничу історію і культуру, жіночу історію, медії, пише про скульпторку Юлію Укадер, її життєвий шлях і досвід, зокрема у воєнний час. Крізь призму життєвого досвіду Юлії Укадер формується альтернативний погляд на історію Другої світової війни.

Минув рік із моменту, відколи від нас пішла Світлана Гайдук (01.01.1940 – 12.11.2016), літературна редакторка та коректорка, багаторічна працівниця видавництва та часопису «Критика». У статті «Професіонал слова» Олександр Боронь, літературознавець, завідувач відділу шевченкознавства Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України розповідає про її життя та роботу. Світлана Гайдук віддано та професійно працювала над багатьма академічними виданнями, зокрема й енциклопедичними, а також над виданнями творів класиків письменства. Відхід професіонала такого рівня – це завжди болісна втрата, особливо тепер, коли неуважність та недбалість при підготовці книжкових видань стали «новою нормою».

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!