Рік XVI, Число 6 (176)

Можна довго розводитися про досвід еміґрації та діяспори, про існування між двох культур, про літературну двомовність, зрештою, але, здається, це погано працює у випадку з Дібровою. І якщо шукати в цьому полі якісь ключові імена, здатні щось пояснити або розширити простір цих окремо взятих текстів, то можна дещо невпевнено згадати Йонеско, але затим лише, щоби пояснити прийом.

Інна Булкіна

Можливо, націонал-моралістів ця книжка обурює. Решті читачів ця збірка українських народних оповідок, що їх якісно і стильно видала літературна аґенція «Піраміда», не може не сподобатися. Вона цікава та цінна. Цінна передусім для фольклористів, етнографів, філологів, сексологів, психологів, культурологів.

Дмитро Полячок

Зразу думав, що беру до рук книжку спогадів про Олеся Ульяненка, а виявилося – ще й інтерв’ю, віршів, есеїв, новел, оповідань, уривків із роману, авторських радіопрограм та інтернетної статті разом із коментарями до неї. Упорядниця Надія Степула охопила неохопне. Втім, тут така еклектичність навіть виправдана.

Третій Гуманітарний огляд журналу «ARCHE» відкривають рецензії на білоруські переклади творів Чеслава Мілоша. Дзмітрий Віцько розмірковує над «Родинною Европою», в якій Мілош демонструє потугу пам’яті, силу осілости та міць культурної традиції в їхньому протистоянні тиску історії та примарної необхідности.

Віталій Пономарьов

Сяргей Астанковіч наводить промовисті цифри із видання «Історія білоруської книги»: упродовж 1942–1945 років у Білорусі 88% книг було видано білоруською мовою, натомість сьогодні такі книги складають 3,5% від кількости проданих у країні видань.

Віталій Пономарьов

Квітнева «Osteuropa» має доволі нетипову жанрову конструкцію: на сім традиційних статтей, присвячених наскрізній темі числа – «У профіль. Сталін, сталінізм та влада», припадає аж вісім розлогих рецензій на монографію Йорґа Баберовскі «Випалена земля. Правління Сталіна та насильство».

Юлія Бентя

За радянських часів тема діяльности радянських партизанів під час Другої світової війни була водночас однією з найґлорифікованіших і найтабуйованіших. Лише останнім часом з’явилися дослідницькі роботи, зокрема також про її «тіньові» сторони, і почалося публікування документів. Особливо плідно працював у цьому напрямку Анатолій Кентій і далі працює Олександр Гогун.

Вадим Нестеренко

Праця Пастушенко поєднує виклад спільної для всіх репатріянтів проблематики (яка вже почасти була предметом окремих розвідок інших фахівців: політико-правове становище, діяльність репатріяційних органів, паспортний режим як засіб політичного контролю та нагляду тощо) й аналіз специфічного досвіду тих репатріянтів, чиї долі були пов’язані із Києвом – одним із трьох міст СРСР, де їм офіційно заборонили мешкати.

Ірина Склокіна

Політика радянського керівництва щодо ветеранського руху розвивалася від спершу стримування, а далі й заборони на створення низових ветеранських організацій за часів Сталіна – до обмеженого дозволу та використання їх у зовнішній пропаґанді за часів Хрущова і, зрештою, дозволу на створення цілої структури ветеранських організацій по всій країні за Брєжнєва.

Ірина Склокіна

Черкаські історики, підготувавши збірник про репресивну політику комуністичного режиму щодо працівників місцевої освіти, назвали свою працю «документальне видання», хоча з наукового погляду це не зовсім коректно: збірник містить не лише документальні матеріяли, а науково-популярні й навіть художні нариси про долі окремих людей.

Святослав Юсов

Книжка Рохл Оєрбах «На полях Треблінки», опублікована українською мовою завдяки Українському центрові вивчення історії Голокосту, є одним із найперших задокументованих свідчень Катастрофи европейського єврейства.

Тетяна Пастушенко

Окрім заявленої провідної теми – опозиції Російської Федерації та Центральної Азії, берлінське видання у березневому числі, що має назву «Польові дослідження. Спогади в Центральній Азії, влада в Росії», у двох великих розділах порушує широке коло питань: від парламентських виборів у Словаччині до китайської міґрації та міжнародної журналістики.

Людмила Безгубенко , Юлія Бентя

Поняття політичної філософії в українському гуманітарному просторі не так популярне, як, скажімо, у Франції, Італії чи США, тож Дмитро Шевчук у передмові до своєї праці про цей феномен указує на множинність його тлумачень та інтерпретацій, а особливо наголошує необхідність філософського підґрунтя політики та політичного як своєрідного порятунку від буденного поневолення

Максим Карповець

Мету проєкту заявлено як «дослідження текстів підручників на предмет наявности (замовчування) фраґментів нетолерантного ставлення до національних і релігійних меншин» [35]. Про теоретико-методологічну основу дослідження сказано, що це «сучасні методи гуманітаристики» [35], а про методи аналізу навчальної літератури – «весь арсенал апробованих сьогодні герменевтичних методів і процедур аналізу інтерпретації – зокрема, аналіз дискурсу, контент-аналіз» [36].

Тамара Марценюк

Посібник Ліз Келі – професорки Лондонського столичного університету, директорки Секції вивчення жорстокого поводження із жінками та дітьми, активістки захисту жінок і дітей від насильства з 30-річним досвідом – спрямовує увагу на дві групи «дуже важливих осіб – жертв злочинів, а також поліцейських, чиїх порад та допомоги зазвичай потребують постраждалі» [41].

Тамара Марценюк

Економічна криза підштовхнула Німеччину взяти на себе керівну роль в европейській спільноті. Країни Центральної та Східної Европи мають усвідомити: у тривалій перспективі лише міцний Евросоюз із міцною Німеччиною на чолі можуть ґарантувати незмінність традиційної політики безпеки.

Людмила Безгубенко , Юлія Бентя

Випуск часопису «Політична критика» присвячено темі расизму та ксенофобії у найвідвертіших їх виявах. Окрему увагу звернуто на факти дискримінації за належністю не лише до певних расових / етнічних / мовних груп, а й до соціяльних спільнот.

Сергій Гірік