Коли Україна правила Росією

Середа, 26 червня 2019 року, 18:30 - 20:00
Центр міської історії
Львів
Україна
Вхід вільний

В одному популярному анекдоті добре показано поширене сприйняття про тих, хто правив Радянським союзом за Брежнєва. На питання, як можна поділити російську історію, людина назвала три епохи – допетровська, петровська і дніпропетровська. У цьому жарті присутня не лише вдала гра слів. Він вказує на явище, яке не вкладалося в голову навіть у ті часи: як постатям з провінції на південному сході України вдалося стати такими впливовими у Кремлі у 1960-1970-х роках. Пояснення часто зводяться до затертих сюжетів про особисте покровительство і зв’язки, які мали таке важливе значення для розуміння правління царською Росією і радянським Союзом. Але це ще не все – зокрема, йдеться про вплив наростаючого оборонного виробництва і економічних перетворень на внутрішню політику Радянської держави.

Збільшення впливовості українських реґіональних еліт пов’язано не лише з покровительством, а й з реґіоналізмом та політикою виробництва озброєння у Радянському Союзі. Особливо важливими були зміни в забудові 1950-1960-х р.р., коли такі міста як Дніпропетровськ, Київ і навіть Львів були залучені у першочергову оборонну промисловість. Широка мережа підприємств, конструкторських бюро, науково-дослідних інститутів і оборонних заводів епохи Холодної війни – це для України більше, ніж просто громіздкий радянський спадок. Вони визначають сценарій для вкрай важливих економічних змін, які кардинально змінили політичний ландшафт Радянського Союзу. 

У лекції йтиметься про три міста — Дніпропетровськ, Київ і Львів, а також про місцевих чиновників, які розрулювали численні (і часто суперечливі) реформи пост-сталінського періоду. Основні теми – це формування реґіональних систем еліт після Сталіна, вплив реформ раднаргоспів і децентралізації на місцеву і республіканську політику, а також перетворення міст і регіонів, втягнутих в радянську оборонну промисловість. 

Др. Орися Кулик – постдокторантка стипендії Петра Яцика в Університеті Торонто. Працює над трансформацією своєї дисертації «Коли Україна правила Росією: реґіоналізм і номенклатурна політика після Сталіна, 1944-1990 р.р.» на монографію. Крім цього, вона почала другий проект – мікроісторію табору Дора-Міттельбау, з акцентом на групу рядових членів ОУН, які закінчили свій шлях у цьому таборі по обидва боки фронту. Вона отримала науковий ступінь з історії у Стенфордському університеті у 2017 р., після чого зайняла посаду постдокторантки у Коледжі Трініті у Дубліні. Там вона провадила дослідження для проекту "COURAGE", у рамках програми "Горизонт 2020", де вивчала культурну спадщину непокори у колишніх соціялістичних державах.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!