Ритуал і тіло. Структурно-семантичний аналіз українських обрядів родинного циклу

Рейтинґ: 
5
Ваш голос: Ні
Марія Маєрчик
Київ: Критика, 2011.

Монографію знаної етнологині, спеціялістки з культурної та соціоантропології, дослідниці історії культури, ґендерної та квір-проблематики Марії Маєрчик присвячено семіотиці тілесности в українській обрядовій традиції – символіці та функціям руху, органів (очей, вух, рота, ніг, рук), статі, ритуальної андрогінії, одяговим (недоодягнуте/понадодягнуте, кокономорфне/розібране), кулінарним (сире/приготоване) та іншим кодам, використовуваним задля метафоризації тіла в ритуалі.

У розвідці показано, як через конструювання тіла в обрядах родинного циклу – себто через символічне обігрування тілесних «тем» (зокрема здатности рухатися, чути, говорити бачити й/або нерухомости, глухоти, німоти, сліпоти, а також безстатевости тощо) здійснювався, набував форми й оприявнювався перехід особи до іншого соціяльного статусу. Авторчину увагу привертають передусім засадничі переходові сюжети традиційної культури – пологи і народження, заручини і весілля, смерть і похорон, та головні персонажі й водночас об’єкти таких ритуалів, як-от народженець і його батьки, наречена/наречений, покійниця/покійник. Окремий напрямок аналізу становить генеза анімістичних уявлень про «душу-пташку-жінку» в археологічних культурах і віруваннях селян, зокрема малодосліджені та несподівані ґендерні аспекти цих уявлень.

У теоретично-методологічному вступі викладено ориґінальну авторську версію класичної схеми обрядів переходу, зумовлену специфікою залученого матеріялу.

До монографії додано розлогий огляд літератури питання, ґрунтовну бібліографію, докладний покажчик і рідкісний ілюстративний матеріял – малюнки, репродукції поштівок, світлини з польових розвідок авторки та її колеґ, а також із фондів Інституту народознавства НАН України, колекції Музею Івана Гончара в Києві, приватних зібрань.

Видання підготовлено в рамках науково-видавничої програми Інституту Критики за участи Інституту народознавства НАН України та Центру культурно-антропологічних студій і видану за підтримки Українського наукового інституту Гарвардського університету.