Часопис «Критика», число 1-2 (219-220), 2016

Рейтинґ: 
5
Ваш голос: Ні

Число «Критики» за січень-лютий 2016 року відкриває стаття Миколи Гоманюка, в якій автор обговорює вжиток позначень «Таврія» та «Таврида» і їх вплив на соціяльний та політичний контекст країни. Автор також відслідковує еволюцію цих термінів від часів Російської імперії та громадянської війни початку 20-го століття аж до сучасних потуг з «декомунізації».

Юрій Радченко та Іван Патриляк оглядають науково-популярне видання директора Інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича – «Історія з грифом "Секретно". Українське ХХ століття». Як дослідник Голокосту, Радченко зосереджується на історії українсько-єврейських стосунків, в той час як Патриляк обговорює історію українського націоналізму та визвольного руху 1920-1950-х років і польсько-український конфлікт.

У цьому числі «Критика» також приділяє увагу нещодавньому виходові у світ в Українському науковому інституті Гарвардського університету двотомного фестшрифту на честь професора Григорія Грабовича, головного редактора цього часопису і видавництва. Відтак у числі надруковано перекладений і уточнений біографічний нарис професора Грабовича, що його для фестшрифту склала Галина Гринь на основі інтерв'ю із науковцем. Під назвою «Тексти і перспективи» число також друкує скорочений текст виступу професора Грабовича в Національному музеї Тараса Шевченка під час зустрічі 15 січня 2015 року, у розпал кампанії проти номінування шевченкознавця на Національну премію ім. Т. Шевченка. Стаття торкається таких тем, як різниця між західним і українським літературознавством, концепція міту, парадоксальні моменти у біографіях Тараса Шевченка, Адама Міцкевича та Алєксандра Пушкіна, поезія Павла Тичини та інші аспекти праці науковця в українознавстві протягом майже половини сторіччя.