Часопис «Критика», число 7–8 (237–238), 2017

Рейтинґ: 
5
Ваш голос: Ні

Число «Критики» відкриває стаття доктора політичних наук, головного наукового співробітника Інституту політичних та етнонаціональних досліджень Національної академії наук України Володимира Кулика «Гібридна дерусифікація». Увагу автора зосереджено на мові, пам’яті, політиці ідентичності, мовних ідеологіях та медія-дискурсах у пострадянській Україні. Олександр Боронь, літературознавець, завідувач відділу шевченкознавства Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України присвячує свій есей «Шевченкознавство Віктора Дудка» видатному текстологові (1959–2015), який нещодавно відійшов у вічність. Оксана Грабович – антропологиня, культурологиня, асоційована дослідниця Українського наукового інституту Гарвардського університету (з 1991-го року) – у статті «Думи як перформанс» переглядає традиційний дослідницький канон українських дум, а також зосереджується на подібностях між думами та постмодерним театральним перформансом. «Його роки в Царгороді» Віти Сусак, кандидатки мистецтвознавства, колишньої завідувачки відділу европейського мистецтва XIX–XX століть Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького – це частина найновішої книжки авторки про видатного українського художника «Олекса Грищенко. Динамоколір» (Київ: Родовід, 2017). Історик та тюрколог Олександр Галенко, у меморіяльному есеї «Декілька порад від турецького професора, як писати історію України», пише про досягнення Галіля Іналджика та його вплив на формування парадигми української історіографії (1998 році «Критика» видала його «Османську імперію»). «Листи до "Критики"» містять дискусію літературознавців Олексія Сінченка та Інни Булкіної щодо видання «До брами світла. Портрети» (есеї Романа Корогодського), рецензію на яке було вміщено в попередньому числі «Критики».