Норберт Фрай, Штефан Требст, Рональд Суні.... Ab Imperio. 2004, № 4

Софія Грачова ・ Серпень 2005

Четверте минулорічне число казанського часопису «Ab Imperio» підсумовує річний цикл, присвячений проблематиці пам’яті. Методологічний блок містить статті, присвячені «подоланню минулого» в різних країнах Европи: Норберт Фрай розповідає про нещодавні зрушення у підході німецького суспільства до минулого Третього Райху, зокрема, відхід від дискурсу провини та спроби перетворити нацистську добу на «зручне минуле»; Штефан Требст порівнює моделі функціонування культури пам’яті в посткомуністичних суспільствах Східної Европи (Україна, за його класифікацією, опинилася в категорії тих країн, де минуле є об’єктом суспільних дискусій); Рональд Суні обмірковує спроби вірменських і турецьких істориків розпочати наприкінці 1990-х років суспільне осмислення геноциду проти вірмен під час Першої світової війни. У тій самій рубриці опубліковано інтерв’ю з Яном Ґросом з приводу реакції польського суспільства на його книжку «Сусіди».

У рубриці «Історія» кілька матеріалів присвячено питанням єврейської історії та пам’яті про єврейську присутність у країнах Східної Европи, зокрема Польщі (Аґнєшка Яґодзінська) та Литви (Юрґіта Щяучунайте-Вербицкене та Анна Ліпхард); підсумовують цей тематичний блок міркування Hоханана Петровського-Штерна про причини зосереджености істориків східноевропейського єврейства на подіях Другої світової війни та переважання ексклюзивної моделі єврейського минулого. Сенер Ататюрк аналізує роль у процесі примирення з минулим досить нового ідеологічного проекту – турецького евразійства; Павєл Варнавський висвітлює перипетії політики радянського націєтворення на прикладі Бурятської АРСР; Ельза Баїр-Ґучинова звертається до теми відображення сюжетів колаборації часів Другої світової війни в післявоєнній колективній пам’яті калмиків; Ольґа Брєднікова на матеріялі музейних експозицій, пам’ятників та сувенірів співставляє локальні історичні наративи двох сусідніх міст, що опинилися по різні боки кордону – естонської Нарви та російського Іванґорода; Ене Кьоресаар порівнює естонські особисті та колективні наративи пам’яті про сталінізм.

У рубриці «Архів» у супроводі кількох сучасних коментарів опубліковано англійський переклад конституційного проєкту, що його пропонував академік Сахаров, – на думку одного з редакторів часопису, «єдиного повноцінного альтернативного плану переоблаштування СРСР, народженого в роки перебудови».

Рубрику «Політологія, соціологія, етнологія» розпочинає цікавий, хоч і несподіваний тут есей історика Євґенія Анісімова про початок «перебудови» академічної історичної науки в СРСР. Далі опубліковано розлогу розвідку Меліси Ґаян, присвячену різним аспектам націєтворення в /рузинській РСР часів перебудови. Кетлін Сміт, звертаючись до власних щоденників того часу, розмірковує про долю антисталінізму в СРСР у часи перебудови й гласности та в сучасній путінській Росії. Алєксандр Кустарьов аналізує практики звернення до минулого в сучасній Росії.

Серед інших публікацій – матеріали надзвичайно цікавої дискусії про роль Великого князівства Литовського в історичній пам’яті Польщі, Литви, України, Білорусі та Росії (польську перспективу висвітлює історик і дипломат Єронім Ґраля, литовську Дарюс Вілімас та Ґідре Міцкунайте, українську Дмитро Вирський, білоруську Ігор Марзалюк, а постійному авторові «Аb Imperio» Алєксандрові Філюшкіну належить вступ до дискусії та аналіз російського дискурсу про Велике князівство) та історіографічні рефлексії Степана Величенка з приводу двох українських публікацій про революцію 1917 року. У відділі рецензій, як зазвичай, можна прочитати відгуки на різноманітні, здебільшого академічні, публікації з проблематики пострядянського та постсоціялістичного реґіону, серед яких цього разу багато книжок мають стосунок до України.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!