Ен Лаура Столер, Керол МакҐренеген, Роджерс Брубейкер.... Ab Imperio. 2006, № 2

Андрій Портнов ・ Лютий 2007

Чергове число казанського часопису «Ab Imperio» «Розмови про “батьківщину”: в пошуках хронотопу імперії та нації» присвячено вивченню «батьківщини» як простору особистого безпосереднього досвіду та мови «батьківщини», в якій метафори близькости, локальности й територіяльности вжито для опису групової єдности.

Статтю Ен Лаури Столер і Керола МакҐренегена «Змінюючи імперські ландшафти» присвячено осмисленню категорії «простору» як фундаментального виміру мислення, мови опису соціяльної реальности. Автори закликають вивчати критичну генеалогію системи категорій імперських формацій і пропонують почати з деконструкції просторових аксіом, позначених жорстким европоцентричним протиставленням ядра й периферії, колонії та метрополії.

Есей Роджерса Брубейкера «Ім’ям нації: роздуми про націоналізм і патріотизм» пропонує замінити традиційне запитання що таке нація? (яке імплицитно закладає розуміння нації як певної матеріяльної сутности) на інше: як працює поняття нації? Автор розуміє націю як концептуальну категорію, а належність до нації – як олітичну заяву. Дослідник критикує нехтування національним у гонитві за інтелектуальною модою, яка надто поспішно оголошує, що світ вступив у постнаціональну епоху, тоді як національна держава надалі залишається основним рівнем організації суспільства та місцем зосередження влади.

У рубриці «Історія» вміщено статті Кристіана Ноака про просторовий вимір ідентичности мусульман Волзько-Камського реґіону Російської імперії XIX – початку XX століття; Вальтера Шперлінґа «Будувати залізницю, творити імперський простір: “місцевість”, “край”, “Росія”, “імперія” як політичні арґументи в пореформеній Росії»; Бредлі Д. Вудворт «Моделі громадянського суспільства в поліетнічному модернізованому місті: німецьке місто Російської імперії стає естонським» (дослідження процесу націоналізації багатоетнічного Талліна); Келі О’Нейл «Конструювання імперської ідентичности на окраїні: архітектура, іслам і відновлення кримського пейзажу» (аналіз імперської політики з перетворення кримського культурного ландшафту на російський); Моніки Рютерс «Совєтська батьківщина як простір міської архітектури» (авторка зосереджується на архітектурі Москви 1920–1960-х років).

У рубриці «Етнологія. Соціологія» вміщено статтю Петра Мейлахса «Віддаючи “Батьківщині” належне: Спроба етносимволічного аналізу випадку турків-месхетинців Центральної Росії», де автор подає ґрунтовний огляд місця концепту «батьківщина» в різних теоріях і традиціях дослідження націоналізму.

У числі також надруковано розвідку Сєрґея Румянцева й Ільгама Абасова про метаморфози образу одного з національних героїв Азербайджану – Бабека, есей Алєксандра Філюшкіна, присвячений розвиткові одного з найвідоміших російських науково-популярних журналів «Родина», та рецензії.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!