Ганс Кон, Цфаат Вайс, Яель Зерубавель. Ab Imperio: исследования по новой имперской истории и национализму в постсоветском пространстве, 2004, № 3

Софія Грачова ・ Квітень 2005

Розвиваючи тему «Археологія пам’яті імперії та нації», редактори зібрали статті й дослідження, що стосуються проблематики історичної пам’яті у зв’язку з національною парадигмою. Однак значну частину матеріялів об’єднує вужче коло питань, зосереджене навколо проблеми національної ідентичности мусульманських народів та особливостей історичної свідомости в ісламських країнах. Отож розпочинає число публікація «Історія націоналізму на Сході: національна пам’ять та ісламська умма», що є уривком із книжки історика й авторитетного дослідника націоналізму Ганса Кона, вперше виданої ще 1929 року. Натомість концептуальний аналіз поглядів самого Кона на національне питання можна прочитати в статті сучасного ізраїльського дослідника Цфаата Вайса. Окрім того, методологічний розділ пропонує до уваги читачів вступ до книжки Яель Зерубавель про національну пам’ять в Ізраїлі: дослідниця обґрунтовує власний погляд на динаміку колективної пам’яті. В числі вміщено й інтерв’ю з Кліфордом Ґірцом, зміст якого зрозумілий із редакторської назви: «Іслам, модерність, націоналізм». У рубриці «Історія» Вадім Долґов звертається до одного аспекту ідеології князівської влади в Київській Русі; Чарлз Гальперин пише про російську історіографію Золотої Орди, що є яскравим прикладом «лакуни національної пам’яті»; Андреас Фринґс розповідає про реформу абетки в Татарстані в 1920-х роках у контексті політики культурної пам’яті; Кармен Шайде порівнює колективні та індивідуальні моделі пам’яті про «Велику Вітчизняну війну», а Георгій Касьянов здійснює спробу виявити місце голоду 1932–1933 років в українській історіографії та масовій свідомості. Рубрика «Архів», цього разу присвячена двохсотлітньому ювілеєві Казанського університету, містить анкети колишніх його випускників і викладачів, а також методологічні рефлексії щодо цих документів. У розділі «Соціологія, етнологія, політологія» Єлєна Здравомислова аналізує роль генеалогічних пошуків у історичній свідомості сучасних росіян. Наступний розділ значно розлогіший: сюди ввійшли дослідження, присвячені, здебільшого, ролі ісламу в національному та політичному житті пострадянських країн Середньої Азії, а також сучасному, насамперед російському, науковому дискурсі про іслам. Завершує число розділ наукових рецензій.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!