Олена Кашуба-Вольвач. Академія Мистецтва. Книга I. Історія заснування (березень–грудень 1917). Хронологія подій. Документи

Марина Полякова ・ Грудень 2017
Київ: Фенікс, 2014.

Створення Української академії мистецтва у 1917 році неможливо розглядати лише як окрему освітню чи мистецьку подію. Цей заклад, без перебільшення, втілював сподівання значного кола української інтеліґенції щодо розвитку національної культури. Народження академії як складової частини української культурної революції відбувалося водночас зі спробами створити самостійну Українську державу.

Олена Кашуба-Вольвач, науковиця Інституту проблем сучасного мистецтва НАМУ, прискіпливо реконструює обставини, які супроводжували заснування УАМ. Багатогранний політичний та культурний контекст дає змогу краще зрозуміти, звідки з’явилася ідея створення академії (ще 1914 року це здавалося неможливим, як пізніше згадував мистецтвознавець Вадим Павловський), на яких засадах вона виникла, для чого і для кого була потрібна саме в той час, — адже, здається, війна та революція, коли перші думки про хліб, дещо заважають культурі.

Попри те, що книжка є академічною монографією з величезною кількістю документів і посилань, авторці вдалося передати «емоційне напруження» епохи, написати живу документалістику, наповнити її реальними голосами та наблизити до нас дискусії сторічної давнини. Значною мірою тому сприяли події в Україні 2014 року. Як пише Кашуба-Вольвач у передмові, «історія наблизилася до мене на відстань простягнутої руки». Архівні світлини з натовпами на Хрещатику, Бессарабській площі, біля Софійського собору гранично сучасні.

Наративну частину книжки представляє великий розділ «Заснування Української академії мистецтва: березень–грудень 1917. Хронологія подій». Саме тут розгорнуто йдеться про те, на якому тлі та як саме створювався заклад. Кашуба-Вольвач демонструє талант не тільки дослідниці, а й письменниці, бо їй вдається захопити читача (це книжка не тільки для спеціялістів) тим, що було щільним потоком нудних документів. Тимчасовий уряд із Петрограда вчить Україну, як їй треба поводитися, а як не треба. Бунтують студенти Київського художнього училища й вимагають від Федора Кричевського залишити посаду директора. Палко сперечаються практики і теоретики українського мистецтва, вирішуючи його долю та захоплюючись свободою, що нарешті настала. Пишуть статті про те, що мистецтво має бути справді народним, сонячним, барвистим, як природа України. Провідні художники, професори академії (Михайло Бойчук, Микола Бурачек, Михайло Жук, Василь та Федір Кричевські, Абрам Маневич, Олександр Мурашко, Георгій Нарбут) присвячують відкриттю академії виставку своїх робіт у Педагогічному музеї, і Василь Кричевський несе з дому колекційні килими, щоб приміщення нагадувало веселу гостинну хату. 5 грудня Центральна Рада ухвалює закон про УАМ, академію створено, але Українська Народна Республіка, яка її породила, вже хитається під натиском большевиків. Кашуба-Вольвач демонструє комплексний підхід до теми, уточнює та доповнює хронологію, вводить до наукового обігу знайдені в архівах документи. Повертає в історію українського мистецтва напівзабуті імена Федора Ернста, Миколи Голубця, Володимира Січинського, Дмитра Антоновича та інших. Відкриває пласти, які замовчувалися багато років і знаходить утрачені ланки між подіями.

Усе в книжці працює на головну ідею — реконструювати етапи створення академії: архівні першоджерела (подані окремим розділом та хронологічно впорядковані); маловідома стаття Михайла Жука «Українська Академія Мистецтва і Вища Художня Школа при ній», написана влітку 1917 року, коли точилися дискусії довкола майбутньої академії; розгорнуті примітки; хронологічна таблиця подій реорганізації мистецької освіти й організації УАМ за лютий–грудень 1917 року, яка сповіщає і про паралельні політичні події в Росії та Україні; нарешті, світлини, плакати, листівки, оголошення, газетні шпальти.

«Це дослідження, — обіцяє авторка, — лише початок, своєрідний пролог до безпосередньої історії Української академії мистецтва, адже цим драматичним заснуванням її історія тільки розпочиналася».

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!