Составители Валентина Мордерер, Мирон Петровский. Ах романс. Эх романс. Ох романс: Русский романс на рубеже веков

Інна Булкіна ・ Травень 2007
Санкт-Петербург: 2005.

До цієї збірки, перевиданої в Росії (перше видання з’явилося в Києві десять років тому), ввійшло замалим не чотири сотні текстів, відібраних із величезної кількости збірок, альбомів і пісенників кінця XIX – початку XX століття. Її упорядники Мирон Петровський і Валентина Мордерер звернулися до жанру «низького» романсу, який перебуває поза рамками високої літератури (і просто літератури) і яким традиційно нехтували критики, а слідом за ними, відповідно, і літературознавці. Тому такою доречною є тут детальна вступна стаття Мирона Петровського.

Перша і головна відмінність цього видання від раніших збірок серії «Велика бібліотека поета» в тому, що укладачі не розглядали свій матеріял як власне літературний – скажімо, не прагнули конче встановити авторство (навіть там, де це можливо) і, відповідно, подати авторський варіянт тексту. Тут предметом є романс не як авторський текст, а як текст фольклорний, що передбачає цілком інші принципи текстології та організації матеріялу. Перед нами своєрідний синхронічний зріз – «романс на зламі століть», критерієм розрізнення текстів є «характер емоційности», а засобом остаточної класифікації – вигуки: виділено три великих розділи «Ах-романси» (або салонні, міщанські), «Ех-романси» (романси табору) й «Ох-романси» (жорстокі романси).

Характерно, що перебуваючи поза межами літератури, низький романс часто перетворювався на її тло, предмет: дистанціюючись від літератури, він так чи так перебував поряд, – перед літературою – як безпосереднє джерело (У Блока чи Ахматової), після літератури – як інерція романтичних штампів, нарешті, в тому чи тому вигляді був присутнім у тексті. Таке «співіснування» – одна з тем книжки, і саме в цьому її безперечна новизна та чеснота. У примітках наведено літературні контексти романсів (не всіх, але багатьох) – від Чехова до Платонова і Катаєва, і сам собою такий матеріял, донині практично не збираний, може придатися для можливих праць із рецепції романсу.

Нарешті – і це ще одна принципова новизна наведеного у книжці матеріялу, – тексти утворюють такі собі ланцюжки, запитання-відповіді, діялоги з сюжетом тощо, що є прикметним навіть не як принцип організації матеріялу у цій книжці, але як принцип фольклорного побутування (і, власне, породження) такого штибу текстів.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!