Джим Моррісон. Американська молитва

Юлія Ємець-Доброносова ・ Листопад 2017
Івано-Франківськ: П’яний корабель, 2016.
Переклад з англійської Мірека Боднара

Видання поезій Джеймса Дуґласа Морисона українською не супроводжують ані передмова чи післямова, ані примітки. Видавці керуються підходом, за яким говорити мають самі тексти і структура видання. Функцію додаткових матеріялів виконують «Автоінтерв’ю», драматично-сценарний «Автостопник» та прозові «Видіння любові і смерті» самого Морисона. Два автоепіграфи до розділів виконують роль приміток, і їх цілком досить. Епіграф до «Віршів із записників» говорить: «За допомогою цих образів мені треба доповнити свою власну реальність», а епіграф до «Полудневої плівки» — «Ми мусимо зв’язати докупи всі ці відчайдушні враження». Проте від власного лаконічного коментаря видавці не втрималися, назвавши Джима Морисона в короткій анотації візіонером і містиком, а його поезію — справжньою поезією, «тою, що нічого не стверджує».

Україномовну «Американську молитву» вирізняє цілісність концепції видання, яка базується на униканні надмірности, окрім тієї, якою позначено тексти Морисона. Джим Морисон в «Американській молитві» постає передусім як поет, а не культова постать рок-культури 1960‑х. Тут ідеться не про тексти до пісень, а про вірші у їхній первинній силі і безсиллі.

На цілісність працюють й ілюстрації Кірілла Кіріллова, які містять безліч дрібних деталей, співмірну з надміром образів, їхніх фраґментів, натяків у текстах. Важливим є і вільний, білий простір поруч із найкоротшими текстами.

Книжку відкривають «Боги» і завершує «Паризький щоденник», у ній є відомі «Святкування на честь Ящірки», «Тихий парад», «Віледжські читання» і неймовірні у своїй незавершеній завершеності «Вірші із записників».

Логіка розташування віршів та ілюстрацій скидається на гойдалку: від образу до образу, від перспективи до перспективи, від ландшафту до ландшафту, від наснаги до відчаю. Саме прозові початок і фінал, напівпрозорі у натяках та, можливо, надмірній інтертекстуальності також підкреслюють ефект гойдалки. Є спокуса уявити «Американську молитву» як мандрівку, подорож, блукання, помножені на шалене бажання не заблукати.

Згадки про американську ніч тут неуникні. Вони є своєрідними точками опори, тож «Американська молитва» могла б запросто перетворитися на «Колискову» або на «Американську ніч». У цих віршах не просто багато Америки, вони багаті на Америку або — «Ламерику». Окрема тема — осягнення образів, що повторюються і до яких Морисон повертається з радістю або стражданням. Такими є пустеля, море, око, ніч, убивця. Важливими є коливання між Я і Ти та Я і Ми. Кінематографічна і театральна атмосфера у віршах працюють на пошук магії. Вона ж може проявлятися там, де посередники і медіюми старих часів розгублено застигають перед своєю ж могутністю.

І тут варто згадати про виваженість фраз, із яких будує переклади Мірек Боднар. Тут знову йдеться про посередництво, і перекладач ніби усвідомлює свою неоднозначну роль такого посередника. І ще раз проступає присутність не побожности, а поваги до англомовного тексту.

Способи бачення в поезіях Морисона дуже різні. Він випробовує їх на собі й підглядає за іншими людьми, а також за тваринами, більш чи менш вправними в цьому «перемиканні каналів» бачення. Морисон постає як поет часів, коли світи фотографії, кіна, театру, телебачення, книжки, письма вперше зіткнулися, а необхідність посередників між людиною і світом стала така ж очевидна, як і їх нав’язлива надлишковість. Мабуть, тому він спочатку говорить, що «ідея бачення втекла», а потім додає: «Украдімо око, що спостерігає за всіма нами».

Концепція українського видання, гра з мітологічними деталями в ілюстраціях та білими просторами сторінок перетворює книжку ледь не на збірку магічних казок або стенограму візій, часом страшних, а часом аж таких ліричних, що за ними можна вивчати специфіку ліричного загалом. Власне, натяк на поета-містика, зроблений в анотації, підтверджено. Так само, як і натяк на зв’язок між магією в найширшому розумінні та поезією і самоідентифікацією (або її запереченням).

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!