Дмитро Цолін. Арамейська мова біблійних текстів і Тарґума Онкелоса

Анна Пєшкова ・ Серпень 2018
Київ: Дух і Літера, 2017.

Підручник доктора філологічних наук Дмитра Цоліна містить історію походження і розвитку арамейської мови, теоретичні знання з фонології, морфології та синтаксису, а також вправи, які дадуть змогу краще засвоїти вивчене. Наприкінці кожного розділу запропоновано екскурс в історичну граматику, в якому показано зміни граматичних форм порівняно з іншими семітськими мовами. Завершують книжку короткий арамейсько-український словник (лексика біблійних текстів), перелік іншомовних запозичень у біблійній арамейській мові, покажчик термінів, ключі до вправ.

У передмові зазначено, що корпус біблійних арамейських текстів невеликий і його замало для опису основних граматичних форм. Тому обсяг мовного матеріялу було розширено «текстами “офіційного” юдейського перекладу Тори арамейською мовою – Тарґума Онкелоса», створеного в ІІ–ІІІ століттях нашої ери.

Цолін пояснює географію арамеїв (Верхня Месопотамія) та етимологію назви, а також подає класифікації арамейської мови, детально описує її історію та особливості з урахуванням кожної генеалогічної гілки.

Арамейською мовою маємо невелику групу біблійних текстів, написаних переважно після Вавилонського полону (після 539 року до нашої ери). Цолін не обмежується історією змісту цих текстів, а й приділяє увагу мовним аспектам, що відтворюють рух мови як живої тканини.

Про переклади Старого Заповіту арамейською (Тарґуми) науковець пише, беручи до уваги кожну найдрібнішу деталь і враховуючи місію, яку виконують Тарґуми. Автор зазначає, що арамейські переклади мали насамперед літургійне призначення: читання Тори та Пророків у синагозі давньоєврейською мовою дублювали доступнішою для розуміння арамейською: після кожного прочитаного давньоєврейською мовою вірша з Тори метургеман (декламатор Тарґумів) читав арамейський переклад; а книги Пророків читалися з проміжком у три вірші.

Підручник написано гарною українською мовою з великою кількістю прикладів фраз і текстів арамейською, а авторові пояснення – детальні, логічні й послідовні. Та й для вивчення будь-якої іноземної мови, процитую Аврелія Авґустина, «набагато важливіша вільна допитливість, ніж грізна необхідність». Аби в цьому переконатися, варто згадати переклади світової літератури українською, які зробив Микола Лукаш із понад двадцяти іноземних мов. Хоча й невідомо, чи він знав арамейську, але відомо, що цей геній-поліглот вивчав іврит, переписуючи літери й слова з пам’ятників на єврейському кладовищі й зіставляючи їх із українською.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!