Сяргей Балахонав, Аляксєй Бацюков, Віктар Марціновіч... . ARCHE, 2009, № 10

Віталій Пономарьов ・ Грудень 2009

Присвячене літературі число «ARCHE» відкривається «круглим столом-трагіфарсом» під назвою «Хижі вивірки білоруського лісу: актуальні проблеми сучасної літератури». Серед них – ідентичність, мова, авторова свобода і його залежність від читача та ринку, стосунки із владою, природа творчости. Не останньою чергою учасники круглого столу переймаються питанням, чи вистачить вивіркам горіхів у білоруському лісі – тобто, чи може сьогодні білоруський літератор «прогодуватися» літературною творчістю.

Розділ «Поезія» починається перекладом книги Ґеннадія Айґі «Уклін – Співу. Сто варіяцій на теми народних пісень Надволжя». Характер поетичного циклу Андрея Хадановіча «Лічильник» найповніше виявлений у віршах «Десять способів бути витягнутим з ліжка дівчини», «Десятка заповідей для молодих поетів» та «П’ять (і більше) речей, яких я не вмію». З інших добірок віршів вирізняються «Віршований календар» Мариї Мартисевіч (по одному поетичному портрету щомісяця), «Identité » білоруса з Дубліна Антона Францішка Бриля (про поезію як заклинання й осердя ідентичности) та «У позі знаку запитання» Вальжини Морт (її вірші аналізує у цьому числі Фйона Семпсон у рецензії «Скок-Скок. Молода поетка з Білорусі: гостра мова і ламана дійсність»).

Центральним і найбільшим прозовим твором номеру є переклад повісті Льюїса Керола «Аліса в Задзеркаллі». Так само вперше перекладено білоруською мовою і «Лист Ніґла» Джона Роналда Руела Толкієна. Серед творів сучасних письменників – уривок із нового роману «Шолом» Артура Клінова про життя еміґрантів у Берліні, оповідання Міленки Єрговіча «Другий поцілунок Гіти Данон» і «Буржуазія задоволена не до кінця. Іронічно-шизофренічний цикл» Узі Вайля.

Історичну прозу представлено оповіданням Сяргея Балахонава «Супер-Маріо з Великого Литовського князівства» та повістю Аляксєя Бацюкова «На зацний клейнод міста його королівської милости Могилева». А есей Бацюкова «Містечко N.: проблеми і перспективи» стилізовано під монографію з проблем взаємодії центру та периферії в аспекті «сексуальної справедливости»; автор «доводить», що «специфіка інтимних практик у містечку N. у розглядуваний період може бути витлумачена з позиції методології дослідження децентрованих зон». Вміщено також уривок із роману Віктара Марціновіча «Параноя», нещодавно виданого в Росії й забороненого у Білорусі – тут ідеться про кохання, літературу, Мінськ, КҐБ і диктатора Міколая Міхайловіча Муравйова.

Завершує «літературне» число «Приватний танок із білоруською книгою» – розмова, в якій троє незалежних білоруських видавців міркують над специфікою книговидання у Білорусі: це і коштовне хобі, і підривна діяльність, і просвітництво, і прибутковий бізнес.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!