Васіль Дружчиць, Андрей Бурдейка, Зьміцер Давгяла.... ARCHE, 2009, № 7

Віталій Пономарьов ・ Грудень 2009

Рекордне за обсягом (1108 сторінок) липневе число білоруського журналу присвячене білоруській школі історіографії 1920-х років, яка була зосереджена насамперед на дослідженні історії Середньовіччя та ранньомодерного часу. За словами головного редактора Валєра Булгакава, «масштаб цієї праці підкреслює нетривіяльний спосіб її визнання владою»: у 1930-х роках із чотирнадцяти істориків, чиї твори ввійшли до цього номеру, одного (професора Васіля Дружчиця) було розстріляно, а п’ятьох – заарештовано, ув’язнено, засуджено та вислано; всі вони, за винятком академіка Уладзімера Пічети, загинули на засланні. Після розгрому школи її науковий доробок було надовго забуто і лише завдяки публікації в «ARCHE» він повертається нині у публічний обіг.

Випуск складається із семи розділів. У розділі «Край» подано наукові розвідки рязанця Матвєя Любавського, уродженця Київщини Антона Ясінського та очільника школи, полтавця Уладзімера Пічети про склад первісного населення білоруських земель, узаємини балтів і слов’ян та історичний розвиток Полоцької землі.

У розділі «Держава» опубліковано праці Матвєя Любавського, уродженця Берестейщини Васіля Дружчиця та професора Київського, Харківського і Білоруського університетів Митрофана Довнар-Запольського про соціяльно-економічну структуру Литовсько-Білоруської держави у XVI–XVIII століттях, зокрема про її становище після Люблінської унії.

Розділ «Місто» складають дослідження особливостей побутування Маґдебурзького права у різних містах Великого Литовського князівства: Вільно (Васіль Дружчиць), Берестя (Тодар Забела), Могилів (Цяренці Сцяпанав, Зьміцер Давгяла), Мінськ (Васіль Дружчиць), Новоградок (Андрей Бурдейка) та Полоцьк (Зьміцер Давгяла).

До розділу «Народи» входять праці з аналізом соціяльного, економічного та культурного становища етнічних та релігійних меншин на білоруських землях Великого Литовського князівства: євреїв (Ізраїль Сосіс, Равребе), татар (Віталь Вольский) і циган (Зьміцер Давгяла).

Розділ «Література» містить статті про білоруське Відродження XVI століття (Уладзімер Пічета) і про історію білоруського друкарства (Митрофан Довнар-Запольський) та шкільництва (Аляксандар Савіч), а також дослідження творів Циприяна Камунякі «Лист до Абуховіча» та «Промова Мелешки» (Зьміцер Давгяла).

У розділі «Право» опубліковано студії з мови Литовського Статуту (Васіль Дружчиць), із земельного права (Уладзімер Пічета, Андрей Бурдзейка) та із сімейного права (Аксіньня Тавсталес).

Завершує номер розділ «Великі землевласники» з аналізом «Книги данин» великого князя Казимира (Антон Ясінський), «Волочної устави» королеви Бони та «Устави на волоки» короля Зиґмунта II Авґуста (Уладзімер Пічета).

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!