Маріуш Щигел, Еда Кризеова, Анна Шабатова... ARCHE, 2009, №6 (81)

Віталій Пономарьов ・ Жовтень 2009

Першу половину другого за останні шість років «чеського» числа «ARCHE» присвячено подіям тоталітарної доби. Маріуш Щигел («Готлянд») розповідає історію тридцятиметрового пам’ятника Сталінові на березі Влтави у Празі. Комікс Ярослава Рудіша та автора під псевдонімом «Яромир 99» нагадує про вторгнення совєтських танків до Чехословаччини в 1968 році; про наступну добу «нормалізації» (чехословацький відповідник «застою») – повість Еди Кризеової «Ім’я». Колишня дисидентка Анна Шабатова згадує діяльність «Хартії-77», про яку дає уявлення також публікація одного з її документів – «Паралельного полісу» Вацлава Бенди. Петр Плацак («Віж») розповідає про методи боротьби органів державної безпеки з опозицією та про початок Оксамитової революції у Празі.

Богуміл Картоус пише про нинішнє «Болюче переродження тоталітарного суспільства» і про віддзеркалення цього процесу у засобах масової інформації. Людзек Навара наполягає: «Ми маємо боротися і за минуле». Йозеф Брож («Чеська політика. Казка про двох святих Вацлавів: Гавела та Клауса») показує, як Гавелова «громадянська демократія» поступалася місцем Клаусовій «парламентській».

Другу половину числа складають твори сучасних митців. Алеш М. Шванца (справжнє ім’я – Властіміл Станєк) публікує короткі «вірші у прозі» під назвою «Мінські аркуші», а Марія Щастна, Радек Мали, Павла Шуранська та Віола Фішерова – верлібри та римовану поезію.

Бара Грегорова друкує кілька фраґментів із книжки «Камінь – гора – папір», написаної під час подорожі Середньою Азією. Поруч – монолог проститутки з роману Петри Гулової «Пластикові апартаменти». В антиутопії «Останній дим» Ян Пельц зображує Европейський Союз майбутнього, в якому курці піддаються тотальному переслідуванню: на них полюють поліціята члени «Ліґи проти курців» і доносять сусіди та колеґи, їм відмовляють у праці та вживлюють чіпи, їх піддають примусовому лікуванню й ув’язнюють; нарешті, герой тікає з ЕС до України. А на сусідніх сторінках – пародія Пршемисла Рута «Червона Шапочка» та «Чорна машина швидкої допомоги» Петра Янечека, в якій зібрано сучасний міський фольклор (переважно жахливі короткі історії). Ще одна пародія (цього разу на письменницьку працю) – «Нотатки з будинку творчости» Макса Щура.

Ангела Рогнер аналізує проблеми заробітчан («Іноземці у Чеській Республіці: хто кого потребує?»). А оповідання Катержини Сідонової «Трамвай» та есей Яни Горватової «Не бачити, не чути, не говорити...» присвячено циганській проблемі.

Вам подобається часопис «Критика»? Тоді підтримайте нас та авторів статтей відповідно до Ваших можливостей.

Щоб підтримати нас, передплатіть друковане видання чи електронний доступ до матеріялів часопису та порталу, або складіть посильну пожертву.

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм внеском!